Хіти тижня. Кав'ярню українця із Хмельницького занесли до Книги рекордів Польщі (фото)

Олег Яровий із дружиною Інною відкрили у Польщі кав'ярню розміром 6 кв. м. В невеликому приміщенні розмістили два умивальники, кавовий верстат, барменську стійку, полички на різний інвентар, туалет, три сидячих місця на підвіконні і кілька зовні. Заклад потрапив у Книгу рекордів, як найменший в країні, передають Патріоти України.

У Польщу українці, які родом із Хмельницького, переїхали 2,5 роки тому. До того тривалий час мешкали та працювали у Києві. "Вирішили, що хочемо пожити в іншій країні. Обрали Польщу та пішли на курси вивчення мови. Першою поїхала дружина. Їй запропонували роботу у Варшаві без знання польської. Я приєднався через місяць, - розповідає Gazeta.ua Олег Яровий.

Через три місяці після переїзду разом із дружиною відкрив кав'ярню Dobro&Dobro. Для запуску бізнесу витратили близько 5 тисяч доларів. Близько половини пішло на техніку. "Коли жив у Києві, мав стабільний дохід. Важко було від нього відмовитися, щоб починати щось з нуля. У Польщі це питання постало само собою. Вирішив ризикнути і відкрити власну справу. Написали з дружиною список бізнес-ідей, які могли б фінансово реалізувати. Найбільш рентабельним був би продаж алкоголю або їжі. Але не хотілося "пахнути" спиртним чи шаурмою. Тому зупинилися на ідеї з кав'ярнею."

Перший крок у відкритті власної справи — реєстрація бізнесу. Вона залежить від того на основі яких документів перебуваєш у Польщі. "Якщо є посвідка на проживання або карта поляка, процедура реєстрації приватної особи-підприємця безкоштовна. Документи можна заносити особисто або надіслати через інтернет. Наші документи були готові на 3 день. Із цього дня могли починати укладати договори, відкривати банківський рахунок, - каже Олег Яровий, - Є щомісячні платежі до страхового фонду - аналог нашого єдиного соціального внеску. Але упродовж перших двох років своєї діяльності, як приватного підприємця, маю право платити лише 50% від суми. Також є знижки до 50%. на купівлю касового апарату".

Наступний крок — пошук приміщення. Коли воно повністю готове, пишеться заява у санепідемстанцію. Вона упродовж двох тижнів перевіряє заклад та видає дозвіл на роботу. Більше ніякі органи контролю не турбуватимуть.

"Цікаво, що у кожному польському місті вимоги санепідемстанцій різні. Їх можна дізнатися у працівників, щоб із першого разу пройти перевірку. Наприклад, у Варшаві від нас вимагали окремий туалет для персоналу і клієнтів. У Любляні одного було достатньо".

Думки, що відкриваємо найменшу кав'ярню не було, в Києві таких багато, розповів власник. Але, коли почали приходити клієнти, звернули увагу на те, що їх дуже дивує розмір приміщення. У Польщі такі заклади зазвичай просторі.

"Заради цікавості знайшли із дружиною в Інтернеті інформацію про найменшу кав'ярню Польщі. Виявилося, що вона має 15 квадратних метрів. Наша — втричі менша. Вирішили, що це потрібно використати. Запросили до себе представників Книги рекордів Польщі та отримали від них сертифікат про рекорд".

За словами Олега Ярового, кав'ярня окупилася трішки більше, ніж за півроку. Зараз чоловік планує розширити бізнес та відкрити кав'ярні в інших містах країни. "Робимо франшизу. Пропонуємо інвестувати в районі від 8 до 9 тисяч доларів, даємо техніку. Зараз відкриваємо ще один заклад у Любляні".