Хіти тижня. "Хлопці у США ображаються, коли дівчата навіть не вдають, що хочуть заплатити за себе після побачення", - українка, що живе в Сполучених Штатах

"В Америці вважається, що на 3-5 побаченні дівчина має почати платити за себе. Це ознака серйозних намірів", - пише журналіст "Голосу Америки" Юлія Ярмоленко у блозі на сайті видання НВ, передають Патріоти України, та продовжує:

"Він узяв в руки загорнутий у шкіряну палітурку рахунок, подивився мені в очі і вимовив: “Слухай, я не хочу тебе образити, не думай, що я намагаюсь бути твоїм покровителем. Я знаю, що ти незалежна жінка, але дозволь мені, будь ласка, заплатити за тебе”. Я зробила паузу, подивилась на нього, видихнула голосно і сказала: “Звісно, не хвилюйся”.

Це було наше перше побачення – менш, ніж за тиждень після того, як кілька сотень тисяч людей вийшли на жіночий марш у Вашингтоні. Вперше чоловік так драматично платив за мій коктейль.

Від своїх американо-українських друзів я дізналася, що хлопці у США ображаються, коли дівчата навіть не вдають, що хочуть заплатити за себе після побачення, і тому теж щоразу грала у цю популярну американську гру. Хоча й знала: якщо він погодиться розділити рахунок на першому побаченні, я широко посміхнуся як американка, але зроблю нещадні українські висновки.

Насправді, культура «перших побачень» в українців та американців дуже схожа. Згідно з даними опитувань Money і SurveyMonkey, переважна більшість американців все ж переконані, що на першому побаченні має платити чоловік. Але цікаво, що серед тих, хто відповів ствердно, хлопців більше – 85% (проти 72% жіночих «так»).

Більшість опитаних чоловіків також заявили, що готові викласти на першій зустрічі – вечеря це, концерт чи будь-що інше – мінімум $50. Переважна ж більшість жінок півсотні доларів назвала максимумом. Один мій друг, який не надто вірить у моногамні стосунки, розповідав мені, як витратив місячну зарплату на «перші побачення», бо другі не входили у його плани. «Не повіриш, на рахунку залишилося сто баксів». Не встиг він закінчити речення, як йому прийшла смс. «Ну вважай, що нема», – задоволено усміхнувся він, допиваючи своє віскі.

Коли ж, на думку американців, варто починати платити порівну? Зі свого досвіду, послухавши друзів і почитавши коментарі на форумах, я зрозуміла, що консенсус у цьому питанні лежить десь в районі 3-5 побачення. Перших кількох зустрічей, пишуть у рубриці порад на популярному сайті знайомств Match.com, достатньо, аби хлопець продемонстрував свої «лицарські» якості. Далі – час дівчини показати, що вона готова до серйозних дорослих стосунків. Один із хлопців розповідав про дівчину, яка йому сподобалася. Вони сходили на два побачення, а на третьому вона запропонувала розділити рахунок. Тоді він і зрозумів: у цих стосунків є майбутнє.

Моя знайома з Флориди завжди розділяє порівну рахунок зі своїм бойфрендом. І якщо за вечерею вона, скажімо, з’їла на одне тако більше, ніж він, бойфренд неодмінно на це вкаже, додавши: “Нічого, пригостиш мене морозивом дорогою додому”. І якщо в Україні цей вислів, скоріше, абстрактний, і ніхто ніколи не пам’ятає про всі “заборговані” кави і морозива, то будьте певні, цей американський хлопець не страждає на провали у пам’яті.

Втім, у них все порівну і в домашньому побуті: вона готує їсти, а він (і лише він) миє посуд і прибирає у квартирі. В цьому плані, як на мене, американське суспільство грає по-чесному: якщо пара будує партнерські, а не протекторські стосунки, то це має стосуватися й фінансів.

Багато українців старшого покоління дивуються, коли американські пари платять за оренду квартири або літню відпустку порівну. Але мені здається, що мілленіали – у Нью-Йорку чи Києві – давно усвідомили: набагато легше будувати рівноправні стосунки, коли вони не вимірюються у “шубо-борщах”, типу “я їй купив шубу, значить, вона мені має зварити дві тисячі борщів”.

Особисто я – прихильниця американського підходу. Хоча й тут є певні культурні нюанси. Мене, як шанувальниці «витратної інтуїтивності» (я ніколи не маю проблеми заплатити за хлопця, якщо я, скажімо, ближче стою до каси чи просто настрій такий), часто напружує надмірна раціональність багатьох американських чоловіків у питанні фінансів.

Один мій дейт, американець, який виріс у Нью-Йорку, майже завжди наполягав на тому, що платитиме за вечерю сам. Але щоразу вважав за обов’язок детально пояснити, чого він це робить. “Ти їла менше”, - казав він мені, із серйозним виразом обличчя. Або “Я з’їв частину твого десерту”. Тоді я зрозуміла, що він реально фіксує, скільки я їм і у мене взагалі пропав апетит. Так ми почали ходити у кіно і на концерти.

Серед американців вважається нормальним, скажімо, принести в гості алкоголь і забрати в кінці вечора те, що не допили, і байдуже, вечірка це чи побачення. Квіти у Вашингтоні продаються на кожному кроці, але таке відчуття, ніби їх купують лише люди старшого віку і леcбійки. А єдиний американський хлопець, який мені їх часто дарував, спершу поцікавився, чи у мене нема алергії і чи мені квіти взагалі подобаються, бо викидати гроші на вітер він не хотів.

Тому, коли подружки з України питають, що здається дивним і чого бракує у стосунках із американцями, я розповідаю геть не про фінансову складову залицянь. Я чесно зізнаюся: бракує спонтанності, ірраціональності, безглуздо романтичних вчинків, красивих жестів без довгих пояснень та обґрунтувань. В Америці це теж є, але, здебільшого, на Netflix — у розділі романтичних комедій".