На півдні України – це взагалі єдиний літературний фестиваль. Організовує його Міністерство закордонних справ Німеччини, аби сприяти кращому пізнанню України та Європи, пише у своєму блозі письменник і журналіст Олександр Гаврош, передають Патріоти України.
"Я не був в Одесі вже чотири роки, тому з вдячністю погодився побачити місто, яке щоліта відвідував протягом тривалого часу. Найбільше в моїй пам’яті зафіксувалася Одеса 2013 і 2014 років. Це були наче зовсім різні світи.
Передмайданне мільйонне місто із десятком антиукраїнських телеканалів, із автівками, завішаними колорадськими стрічками, з білбордами і гаслами за російську мову та Партію регіонів, з українофобською владою, яка пресувала українські організації та активістів, відмовляла у фінансуванні єдиній україномовній газеті, переводила українські школи в режим двомовних, аби знову відкривати там російські класи. Україномовна людина почувалася в такій Одесі як на ворожій території. З такого міста хотілося якнайшвидше втекти.
Зовсім іншою постала Одеса через рік – у серпні 2014 року, найгарячішого літа бойових дій на Донбасі. Сепаратистські стрічки мов язиком злизало, як і російські гасла. Зате синьо-жовтими прапорами було обмаяне ціле місто. Їх чіпляли не тільки на балкони, але навіть на дерева. Відчувалося, що в країні йде війна, і Одеса однозначно визначилася, на чиєму вона боці.
Таким чином одеська влада вступила в Революцію гідності обезголовлена: ніхто не наважувався на рішучі кроки. І в цьому був порятунок Одеси, бо нікому було очолити сепаратистський заколот. А події 2 травня продемонстрували, що українських патріотів тут значно більше за російських. Після цієї трагедії, що стала піком протистояння, пристрасті поступово спали: стало зрозуміло, що Одеса вибирає Україну.
Тож приїзд після чотирьохлітньої перерви давав можливість подивитися на ситуацію в розвитку. Власні враження та розмови зі знайомими одеситами додали оптимізму. Чотири роки гібридної війни з Росією тільки укріпили нехіть до неї.
Одеса мислить прагматично. Це давнє портове місто, звикле до різномаїття торгових шляхів, націй, культур, релігій, до відкритості світу, тому російська ізоляція, антизахідна риторика путінського режиму та міжнародні санкції проти Кремля – все це засадничо розмиває позитивний імідж Москви, так дбайливо плеканий місцевою російською п’ятою колоною. Одесит хоче почуватися громадянином планети, а не обгорнутого дротом «русского мира».
Двома потужними проросійськими фігурами залишаються Сергій Ківалов та митрополит Агафангел.
Процеси визнання української автокефалії Константинополем змусять їх невдовзі знову підняти голос. Це зручний легальний привід для активізації всієї п’ятої колони. Боротьба за «істинну віру» – це, можливо, стане їхнім останнім потужним виступом. В Одесі це буде бій на останній барикаді. І якщо народ їх не підтримає, то тутешній «русский мир» повільно танутиме, поступово сходячи на маргінес.
Два варіанти розвитку подій: коли велика частка парафій відійде до автокефальної української церкви, або коли зміни будуть незначні, все-одно послаблюватимуть московську церкву. Адже вона перестане бути «державною» і бажаною. Як і у випадку з молоддю, суспільний розвиток тут не зупинити. Нове покоління виростає без радянської матриці в голові, що Москва – столиця світу.
За новими правилами бригади екстреної медичної допомоги доставлятимуть пацієнтів з інфарктами, інсультами та іншими критичними станами до профільних медичних закладів, передають Патріоти України. Як повідомили на сайті МОЗ, з січня 2025 року бригади шв...
На війні проти російських бойовиків загинув грузинський доброволець - 24-річний Леван Лохішвілі. Про це повідомляє Ехо Кавказа, передають Патріоти України. Зазначається, що захисник загинув 19 листопада у Херсонській області внаслідок вибуху саморобног...