Курорт суворого режиму, або Чому туристи не їдуть в Крим, - блогер (фото)

"Порожні" пляжі

Перш за все спростую міф про порожні кримські пляжі. Новини про невдалий курортний сезон у Криму, мабуть, щодня з’являються в українських медіа. Зазвичай ЗМІ посилаються на місцевих блогерів, які публікують у соціальних мережах здебільшого порожні узбережжя з нібито єдиними їх відпочивальниками – чайками та бакланами. Насправді, на пляжах відпочивають і люди, проте це далеко на означає, що курортний сезон в окупації таки вдався. В чому ж справа?

Російська влада створила для громадян цієї країни такі умови, що навіть свій законний "пряник" людина отримує через "батіг". Так, на багатьох російських підприємствах на сьогодні існує заборгованість із зарплат, або ж вони не виплачуються узагалі. Проте керівництво підприємств пропонує своїм працівникам "спокусливу" альтернативу-ультиматум: замість зарплати – путівка на один із захоплених РФ кримських курортів. При цьому питання ставиться таким боком: або погоджуєшся на путівку замість грошей, або ж не отримуєш жодної копійки. Так російські бюджетники стають заручниками цієї ситуації, погоджуються на путівку і їдуть відпочивати на окупований півострів з порожніми кишенями. Таким чином на пляжах кримських санаторіїв зникає порожнеча: узбережжя забите російськими бюджетниками.

Пляж одного з кримських санаторіїв

Щодо фото, на яких таки зображені безлюдні пляжі, то такі фото можна щодня зробити в обідній час, коли відпочивальники перечікують найбільшу спеку у своїх номерах або ж ідуть обідати.

Кримський пляж в обідній час

Окрім того, є пляжі, які були порожніми у часи, коли Крим був вільним, і залишилися такими ж на сьогодні. До прикладу, один з таких пляжів розташований у Саках. Він належав до бази відпочинку українських правоохоронців, а тепер – до недіючої бази окупантів. Пляж є досить диким, без усіляких торгових точок, продавців "пахлави-кукурудзи-креветок", а ще – на ньому розташований пост ФСБ Росії.

Порожній кримський пляж

Заробітки

Як відомо, місцеві "кримнашисти" після окупації півострова Росією мріяли, що нарешті з цієї країни до них ринуть туристи-товстосуми, які смітитимуть усюди своїми рублями. Проте не так сталося, як "ватнику" бажалося. У реальності омріяні російські відпочивальники – здебільшого беззарплатні бюджетники, і смітять вони на вулицях усім, чим завгодно, – тільки не рублями чи доларами. У результаті, місцеві жителі, які за часів вільного Криму ледь не цілий рік жили на дохід, отриманий за період відпочинкового сезону, залишаються без заробітку. Виникають скарги на "жадібних" російських туристів та ностальгія за українськими.

Ціни

Нікуди правди діти: ціни у Криму завжди були завищеними у порівнянні з іншими українськими регіонами. Не впали вони і після російської окупації. Більше того, ціни на півострові зросли, щоб стати завищеними вже відповідно до цін у російських регіонах. Це стало неабиякою неприємною несподіванкою для туристів з РФ, гаманцям яких явно не до вподоби така ситуація. Дехто навіть скаржиться, що ціни у Криму подекуди є вищими, ніж у Москві. Наприклад, кілограм яблук у кримському супермаркеті коштує 162 рублі (приблизно 67 гривень) у той час, коли на вільних територіях України кілограм таких же яблук коштує 25 гривень.

Ціни на яблука у кримському супермаркеті

При цьому такі дикі ціни встановлені не на всі продукти з супермаркетів. Здебільшого вартість харчів у кримських магазинах на 1-5 гривень вища від вартості у решті українських магазинів.

Водночас, ціни на автомобільне пальне у Криму в середньому на 30% є нижчими, ніж у решті регіонах України. Усе тому, що бензин – російський, який не є експортним товаром, відповідно в його ціну не включається витрати на експорт. Проте кримські автомобілісти скаржаться на погану якість пального, подейкуючи, що на півострів спеціально доставляють бензин найнижчого ґатунку.

Сервіс та шахрайство

Сервіс у Криму просто відсутній. На півострові не існує поняття культури обслуговування. Продавці, касири, офіціанти переважно поводяться непривітно, хамовито і так, наче ти не купуєш у них послугу чи товар, а віддаєш їм давній борг.

У популярних туристичних місцях просто відсутні безкоштовні вбиральні, а послугами платних можна скористатись, сплативши 16-18 рублів (7 гривень). Через це середньостатистичний сьогоднішній кримський турист обирає замість платної вбиральні чагарники та дерева довкола неї.

У закладах громадського харчування на півострові з’явилася цікава спільна фішка для приваблювання клієнтів. Відомо, що роботу на півострові після анексії припинили усі ресторани McDonalds. Так, щоб компенсувати їх відсутність, у Криму з’явилися усілякі забігайлівки з назвами на зразок "ЧебурМак" та асортиментом, наближеним до McDonalds. А приміщення, де колись розташовувалися ресторани популярної мережі, захопила мережа з назвою "Автокафе".

Кримське кафе

Кафе у Криму на місці McDonalds

Щодо послуг у сфері перевезень, то тут ситуація не надто змінилася у порівнянні з часами до окупації. Рейсові міжміські автобуси як були, так і залишилися старезними. А от таксисти-приватники вдаються до хитрих оборудок, щоб заманити до себе туриста. Так, у касах на одній з автостанцій Севастополя квиток з цього міста до міста Саки коштує 230 рублів. При цьому водії приватних мікроавтобусів ходять по автостанції з вигуками: "Саки, Євпаторія – 100 рублів!". Коли ж доходить до справи, таксист тобі розповідає: "Квиток у касі коштує 300 рублів (хоча насправді 230), а мені платиш лише на 100 рублів більше – 400 – і їдемо прямо вже і з комфортом". Почувши такий розклад, турист обертається і йде по квитки до каси, а таксист гукає йому в спину: "Які ж ви всі жадібні!"

Інфраструктура та благоустрій

Розповідаючи про те, як добре стало жити у Криму з приходом Росії, місцеві жителі полюбляють наводити як аргумент ремонт доріг. Щоправда, на півострові, як і в решті України, ремонтуються тільки якісь головні траси, а другорядні дороги нагадують танковий полігон.

На вулицях курортних кримських міст впадає в око чимало сміття, яке нерідко буквально вивалюється з переповнених урн.

Сміття на вулицях Севастополя

Варто наголосити, що півострів буквально зачинили у клітці. Багато колись вільно доступних пляжів та територій санаторіїв оточили металевими парканами та вимагають тепер плату за відвідування цих місць. Так, щоб потрапити на територію колишнього палацу княгині Гагаріної, де на сьогодні працює санаторій, потрібно сплатити 200 рублів. Виникає питання: за що? Насправді це така оборудка, яка полягає в тому, що відвідувач території після прогулянки на ній може на вказану в чеку суму (200 рублів) замовити щось у місцевому кафе.

Окрім того, металевими парканами оточені території майже всіх автостанцій, зайти на які можна тільки через головні входи. Так окупанти борються з міфічним тероризмом.

Так російські окупанти борються з міфічним тероризмом у Криму

На входах до деяких музеїв встановлені рамки-металодетектори та стоїть охорона з металошукачами, а також обов’язковий атрибут – дошка з правилами, як діяти у разі терористичної атаки чи виявлення підозрілих предметів.

Суспільні настрої

Переживши за кілька років ейфорію від "приєднання Криму до Росії", у частини місцевих "кримнашистів" почало виникати невдоволення. Воно й не дивно, коли, до прикладу, у перші місяці після анексії російські окупанти збільшили виплати кримським пенсіонерам, а потім знову їх урізали. Кримчани сподівалися, що з російськими енергоресурсами комуналка їм обходитиметься ледь на задарма, проте цього не сталося. Тарифи зростають навіть одночасно зі зростанням тарифів на вільних територіях України.

При цьому частина кримчан настільки засліплена пропагандою, що надалі радіє окупації і продовжує гнути свою лінію – "хоч каміння з неба".

Графіті у Севастополі

При цьому життя певних категорій населення таки покращилось. Так, з’явилася робота у будівельників та робітників, які займаються ремонтами. Усе тому, що після окупації чимало росіян кинулися скуповувати у Криму нерухомість та зводити здебільшого невеличкі готелі.

Категорично проти російської окупації виступають усі місцеві кримські татари. У цьому запевнила представниця цієї національності, активістка та майстриня з вишивання Ельміра. Після анексії жінка майже відразу переїхала з Криму до Львова, куди перебралися і її діти. Проте на кілька літніх місяців Ельміра приїжджає до Євпаторії та продає сувеніри і витвори мистецтва.

Жінка розповіла, що бути у складі Росії не хотів ніхто з кримських татар. А всі, хто ходив голосувати на незаконний референдум у 2014 році, були або привезеними спеціально для цього казанськими татарами, або підкупленими виборцями.

Серед сувенірів та картин на прилавку за спиною Ельміри видніється вишитий нею синьо-жовтими нитками ще до Євро-2012 футбольний символ – м’яч з короною. Жінка запевняє, що не боїться демонструвати свої погляди і спеціально виставляє на прилавок цю вишивку. Через це в неї не раз траплялися словесні перепалки з російськими туристами.

Дізнавшись, що через кілька днів я покидаю Крим і повертаюся додому, Ельміра сказала: "Як же я вам заздрю". При тому, що півострів є рідною землею жінки, у нинішніх реаліях вона змушена хотіти покинути домівку з надією одного разу таки повернутися до свого рідного, вільного Криму.

Кримські сувеніри

Кримські сувеніри

Сувеніри в окупованому Криму

Вуличне "мистецтво" Євпаторії

Культурні заходи в окупованому Криму

Один із пляжів Євпаторії

Портрет Сталіна у кримському автобусі

Севастопольська набережна

Занедбана будівля грязьової лічниці в Саках

Занедбана будівля грязьової лічниці в Саках

Ціни в одному з кримських кафе".