На Донбасі землю треба повертати, там багато людей в безвихідному становищі чекають повернення України, - звільнений з полону боєць АТО

Звільнений після майже трьох років полону український військовослужбовець Микола Герасименко розповів про катування в підвалі "ДНР", і чому ті, хто на окупованому Донбасі йому в обличчя кричали "фашист, розстріляти! ", тут же "перевзуються", як тільки Україна поверне території. Про це колишній полонений терористів розповів в інтерв'ю Гордону, передають Патріоти України. Пропонуємо до Вашої уваги уривок з інтерв'ю:

- Які настрої у жителів окупованих районів Донецької області?

- Спочатку нам кричали щось на кшталт "фашист". Після цього: "Вас, 40-ку, не в полон брати треба, а розстрілювати!". Це вже в макіївській колонії було. Сепари нас з Іловайська не люблять, сильно ми їм насолили. Запам'ятали нас ще тоді.

- Такі настрої - результат російської пропаганди чи місцева ментальність?

- Не знаю, напевно, всього потроху.

- В Україні одна частина людей переконана, що від окупованих територій сходу треба відгороджуватися стіною, інша частина вважає, що треба відвойовувати. А ви як думаєте?

- Ніякої стіни. Землю треба повертати, там багато людей в безвихідному становищі, не можуть виїхати і чекають повернення України.

- Але там в тому числі і ті, хто вам в обличчя кричав "фашисти".

- Ось ті на Донбасі, хто продалися і кричали "Росія, Росія!" - першими перевзуються. Уже перевзуваються. Нехай роззброюються, адаптуються і в колонію їх. Не суворого режиму, але в колонію. Нехай там працюють, відновлюють, що зруйнували. Я і президенту про це говорив.

А за інших треба боротися. Я коли в макіївській колонії в одиночці сидів, приватний сектор з вікна бачив. Там дідусь з бабусею жили, розмовляли по нашому, українською. Нещасні, старі. Газу немає, опалення на вугіллі. Вони козу пасли кожен день, щоб хоч якось прожити. Ось такі нікуди не виїдуть, будуть сидіти і чекати нас. І таких там багато.

Пригадую Іловайський котел, коли тільки-тільки все починалося. Виїжджаю на завдання, дивлюся: бабуся з двору виходить і хрестить мене і мою машину. В Іловайську я 300-х вивозив, і ні один поранений не може відстрілюватися. Тільки я можу, але я за кермом і ще ззаду колону веду. Може, тому й вижив в Іловайську, що незнайома бабуся мене перехрестила. Я цей момент сильно запам'ятав.