"Не вистрілило зараз величезним гнійником на півкраїни, вистрілить пізніше": Марина Данилюк про "незамінне" вугілля з "ДНР"

″Гройсман з Насаликом можуть, як папуги, твердити щодня, що ″альтернативи вугіллю з ордло немає″. Але є кілька простих речей, які розуміє кожен громадянин з двома звивинами″ — пише Марина Данилюк, повідомляють Патріоти України, і продовжує:

"1.Вони лякають щодня країну, що воює (!!!), віяловими відключеннями, енергетичним Армагеддоном – оскільки вугілля з ″ДНР″ – незамінне. Давайте говорити прямо, що це вугілля ДТЕК. Спритного ділка, який вміло співпрацював хоч з Януковичем, хоч з Ющенком, хоч з Юлею, хоч з Петром Олексійовичем. І якщо раніше Рінату Леонідовичу все прощалося, оскільки металургія – це наше все, то навіщо цілком потурати олігархові, який гудів в гудки під час ″русской вєсни″. А потім і зовсім втік до Києва, кинувши шахтарів і свої готелі-стадіони під контролем ″ДНР″. Коли Гройсман з Насаликом продовжують твердити свою мантру про незамінне вугілля без будь-яких пропозицій щодо поліпшення енергетичної безпеки країни, вони ставлять державу в ″ахметозалежність″ на багато років вперед. Тобто ніякого розвитку і перспективи – тільки консервація старих конструкцій.

2. Дуже різонув п’ятничний спіч Насалика в Раді про 60 тисяч шахтарів, які через блокаду підуть воювати в банди ″Л/ДНР″. Знову ж вічна «шахтооріентація» без інших перспектив. Чому 40 мільйонів населення повинні страждати через тих, хто в 2014-му замість того, щоби розквасити морди ″аквафрешерам″ в ОДА, мовчки залізли в шахту і сидять там, як гноми, без єдиного опору окупантові? Навіщо через тупізм міцних мужиків Донбасу гинуть 23-річні хлопчики з інших регіонів? Цією невиліковною ″шахтооріентацією″ ми приречуємо країну бути не те що буфером між РФ і ЄС, а звичайною «сірою зоною» – похмурою, безперспективною землею з розгулом бандитизму, контрабанди і угрупованнями бутлеґерів і наркоділків.

3. Гройсман і Насалик повинні зрозуміти, що щоденні відмазки, нульові напрацювання в енергетичній безпеці країни, страшилки, які нікому не страшні, дуже дратують населення. І грають проти них самих. Ви – топ-менеджери виконавчої влади або два халіфи на годину, яким в принципі пофіг майбутнє цієї держави і результат страшного військового конфлікту із сусідньою державою на Донбасі? Ця інфантильність грає на руку ″псевдоблокадникам″ – Семену, Парасюку, у яких: 1) купа особистих інтресів; 2) камера і дівчина з мікрофоном телеканала викликають ерекцію. Баті та Рубєжу – за якими тюрма плаче за статтею «бандитизм». І жахливо карикатурному персонажу – Гацьку, який за останні кілька років запам’ятався лише вульгарними плакатами «хтось боїться Гацька». Гройсман і Насалик повинні зрозуміти, що громадяни на межі нервового зриву можуть легко створити кумирів з ось цих ось неоднозначних персонажів.

4. Ключове. Занадто довго вся влада / країна няньчила Донбас. Звідси всі ці міфи про ″Донбасі, який годує країну″, про ″шахтарів, без яких в країні буде дефолт″ і так далі. Нескладно знайти статистику з держбюджетів, де на дотації Донбасу і шахтарям витрачали грошей більше, ніж на всю армію. У 2014 році вийшло так, що цей підгодований промисловий регіон виявився епіцентром військових дій. Насправді це знак, що пора вже економіку переорієнтувати і відмовлятися від старих міфів про годувальників всієї країни. Шукати нові виходи – не ми перші, не ми останні, де є проблеми з вугіллям, газом і нафтою. Без розв’язання цієї ключової проблеми, що Донбас ніякий не особливий, а частина однієї країни – ми не те, що не виграємо цю війну, ми переведемо цю фігню в хронічну стадію. Не вистрілило зараз величезним гнійником на півкраїни, вистрілить пізніше. На той час Гройсман з Насаликом можуть вже і померти, але тут будуть жити діти нинішніх 40 мільйонів українців."