
Український математик Марина Вязовська знайшла вирішення проблеми укладання куль в евклідовому просторі. Над рішенням цієї задачі вчені працювали кілька століть, повідомляє із посиланням на Forbes медіапортал української діаспори VIDIA. Новину передають Патріоти України.
Марина Вязовська проводила дослідження для просторів розмірності 8 і 24 (останній – у співпраці з іншими математиками). Науковці вивчають укладання куль з 1611 року. Німецький математики Йоганн Кеплер припустив, що найбільш щільна укладка однакових за розміром куль в просторі – пірамідальне упорядкування (так розкладають апельсини в магазинах). Незважаючи на простоту цієї задачі, її рішення з'явилося лише в 1998 році, коли американець Томас Хейлс довів гіпотезу Кеплера для трьох вимірів за допомогою математичних аргументів і складних машинних обчислень, пише видання Bit.ua, посилаючись на Quanta Magazine.
Візуалізувати укладання куль у багатовимірному просторі складно, проте воно має велике практичне значення. Ця задача пов'язана із кодами виявлення і корекції помилок в мобільних телефонах, інтернеті та космічних дослідженнях – для відправки повідомлень через канал з шумами.
У своєму дослідженні українські вчені довели, що найкращим способом укладання куль в евклідовому просторі розмірності 8 стала решітка E8, а 24 – решітка Ліча. Саме вони стали точкою перетину різних математичних напрямків – теорії чисел, комбінаторики, гіперболічної геометрії, а також фізики та теорії струн. Однак визначити точні причини таких результатів математики поки не можуть.
"Укладка куль в багатовимірних просторах використовуються для поліпшення передачі сигналу. Наприклад, код, який пов'язаний з 24-мірною укладкою, використовує космічний апарат "Вояджер". Сигнал, що посилається ним, щоб повідомити про космічні відкриття, звісно, спотворюється. Він розбивається на 24 частини – скажімо, на 24 біта. Припустимо, один з них змінюється. Як розшифрувати сигнал? Завдяки тому, що кулі в упаковці знаходяться далеко одна від одної, можна зрозуміти, який з сигналів неправильний, і виправити його", – пояснила практичне значення свого відкриття Марина Вязовська в інтерв'ю журналові "Фокус".
Марина виросла в Києві, навчалася в Київському ліцеї №145 та на механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зараз працює в Гумбольдтському університеті Берліна. Про її відкритті недавно написали The Huffington Post і Der Spiegel. Зазначимо, що в україномовній Вікіпедії статті про Марину Вязовську досі немає.
Активне використання штучного інтелекту замість стандартного "відкритого" інтернету ставить під загрозу рекламну модель, на якій побудована інтернет-економіка. Якщо тенденції збережуться, інтернет може змінитися назавжди, передають Патріоти України. Пр...
Пенсійне законодавство передбачає, що пенсія розраховується із врахуванням середньої зрплатні на певний період часу, заробітньої платні, яку отримував майбутній пенсіонер, та страхового стажу — періоду, протягом якого сплачувалися внески до ПФУ, переда...