Останній бій: Надія Савченко зустріне вирок путінського судилища відчайдушним кроком протесту

Українська льотчиця Надія Савченко вирішила розпочати сухе голодування після того, як російський суд винесе їй вирок. Переконати цього не робити, льотчицю вже ніхто не зможе. Про це ТСН розповіла її сестра Віра Савченко, передають Патріоти України.

Цього тижня планується, що Віра даватиме свідчення у суді ростовського міста Донецьк. Як ключовий свідок захисту, Віра розповість подробиці бою 17 червня 2014 року у день, коли льотчицю взяли в полон луганські сепаратисти. Що наразі тривожить льотчицю та що Наді пошили вдома у Києві, аби вона одягнула в останній день судового процесу, Віра розповіла ТСН.

- Якими будуть твої свідчення на захист Наді?

- Мої свідчення у справі, що 17 червня 2014 року я була очевидцем подій. Приїхала до Наді на власній машині, щоб разом поїхати додому у Київ. Ми зупинились у містечку Щастя, спали разом.

Удосвіта розпочався бій із луганськими бойовиками. Їй подзвонив Сергій Мельничук - командир військової частини, відомої у народі, як "Айдар" - попросив допомоги.

Ми швидко виїхали, бо речі вже всі були зібрані в машині. На рубіжну доїхали, там розійшлися - Надя побігла до командування, а мене попросили відвезти поранених.

Близько 10-ї три телефони Наді пропали зі зв'язку. До цього часу Надя ще дзвонить, просить допомоги. Ми думаємо, хто поїде, нарешті хтось їде. Я підганяю військових, прошу, що треба врятувати людей.

Військова техніка повільно йде "зеленкою", Надя ще дзвонить: чому ви так довго? Потім потужний вибух, знову дим і телефони Надії "поза межею". Вони не відповідають. Звичайно, така тиха істерика, бо ти розумієш, що там в живих навряд чи хтось залишився.

Але, слава Богу, це її взяли в полон. Тому вимкнули телефони. Це було близько 10-ї ранку, а російські журналісти ще десь там в Луганську їдуть на позицію. Це все є у доказах мобільного.

Пощастило, що ця компанія російська - МТС. Вони що, самі собі не повірять? Хоча цей суд – фарс. Якби було завдання розібратись, то Надю би відпустили на середині засідань чи на середині слідчих дій.

Тому що там все не співпадає. Навіть деякі свідки зі сторони обвинувачення говорили про непричетність Наді. Але на все це російська Феміда сліпа, глуха, німа.

З того часу, як Надю взяли у полон, я там тиждень була свідком того, що кожен вечір туди їздили представники СБУ і кожен вечір говорили, що Надю поміняють, але не поміняли.

Ще, як з'ясувалось, 23 червня (в день, коли Савченко російські спецслужби вивезли до Росії. – прим. ред.) туди їздив Володимир Рубан (керівник Центру з обміну полонених українських солдат. – прим. ред.) із конкретним списком людей, які потрапили в полон. Йому віддали всіх, виміняли всіх, окрім Наді.

- Чому зірвались перемовини?

- Я не думаю, що вони зірвалися. Скоріш за все, не дійшли якоїсь домовленості, згоди. На той час нею багато людей зацікавились і щось не склалось.

- Окрім тебе, хто ще свідчитиме на користь Наді?

- Володимир Рубан, у якого були списки щодо обміну українських військовополонених. І 23-го червня 2014 року, у день, коли Надю вивозили у Воронезьку область, він був у Луганську і говорив ще з бойовиками про обмін.

Також ми шукаємо експерта мобільного зв'язку, який зможе підтвердити експертизу білінгу мобільних телефонів Савченко, які компанія і надала.

- Надя вірить, що новорічну ніч зустріне в Україні?

- Сподівається - так, а чи вірить. Ми розуміємо, що начебто 24 грудня завершується судовий процес. Коли вирок буде: або до, або після Нового року. У будь-якому випадку, після брехливого рішення Надя відновить голодний страйк.

При чому через 10 днів – це буде сухе голодування. Перші десять днів голодний страйк – це просто вода. А потім голодуватиме і не питиме рідину. Лише дихатиме. Надя знає, що це діє.

Ті люди, які з Кремля, зі мною спілкувалися, казали: "Понимаете, уговорите ее, все будет хорошо. Она будет дома". Вони ладні були пообіцяти все, що завгодно. Це і Пєсков (прес-секретар президента РФ – прим.ред.) і з нашої сторони люди, близькі до Кремля, не називатиму їхні прізвища.

- У неї вже було важке голодування – понад 80 днів. Хтозна, як відреагує організм цього разу, спробували переконати не робити цього?

- Знаючи Надю, я підтримую її, бо знаю, що всі її рішення завжди виважені, особливо в таких екстремальних ситуаціях. Це так жорстоко звучить, але у цьому випадку, я вірю у розум Надії. Вона раціональні рішення приймає. Відмовляти її і просити: "Посидь ще 20 років, потерпи". Ні! Цього не буде.

У такому випадку, я би хотіла, щоб вирок оголосили після Нового року. Бо, якщо скажуть до Нового року, то Надя запускає у цей же день свої протести "голодні", а там канікули і з 30 грудня до майже 13-15 січня там нікого не буде.

В СІЗО не зможуть потрапити ні адвокати, ні консули. Тому ніхто не знатиме, що з нею відбувається, і хотілось би, аби вирок був вже після Нового року. Це один із тисків наших. Там Захід просить Путіна. Наш президент постійно каже, що попросив того і того президента, щоб натиснули на того-то президента.

Оце слово "натиснули" - якось президенти так м'яко тиснуть, що більше діє те, що Надя сама своїм голодним страйком тисне.

- Як думаєш, власне Путін впливатиме на вирок?

- Безпосередньо. Ті рішення, які приймаються щодо "кейсу Савченко", думала, що він до такого не дійшов. Але він приймає рішення щодо призначення суддів для Савченко і так далі. Хто призначатиме саме цифру у вироку – можливо, у Путіна є радники і вони подивляться по його рейтингу, що йому більше рейтинг принесе.

- У день вироку Надя вже за традицією одягне вишиванку?

- Ні. Я хотіла Наді щось красиве, щось українське, для підняття духу. Знайшла у Києві одну майстерню із пошиття шляхетного одягу, який колись носили українці. Це буде така свита, яка називається "юбка", у нашому розумінні – це пальто.

Виглядає досить стримано. Але коли я на Надю це пошила, ми шили по військовій формі Наді, і дуже переживала, щоб підійшло. Я вже нарешті передала це Наді. І вона дуже скромно відповіла: "У в'язниці не треба так багато".

Воно таке під вишиванку буде дуже красиво. Благородного кольору: темно-зелено-синє, такий хамелеон. Розкішна українська річ. Вона сказала, що добре, на останнє судове засідання одягне. Так що я її чекаю у цьому. А ще краще - вдома.

- Щодо кримінального провадження, порушеного проти тебе у Чечні "за неповагу до суду" – загрожує 4 місяці арешту чи штраф у 200 тисяч рублів. Як на тебе, наскільки серйозна ця небезпека?

- Небезпека є. Справу порушено. "Дознаватель дознал". Але мені повістку до суду ще не вручили. І за законом, навіть коли людина є в розшуку і вона виступає у якості свідка, то у неї є "коридор". Вона повинна приїхати і дати свідчення.

Але бажано, щоб був папірець із суду на виклик дати свідчення. У мене цього немає. Судді відмовляли адвокатам його дати. Тому трохи ризиковано. Це були провокації зі сторони Верховного суду у Грозному (суд над ще двома українськими політв'язнями – Миколою Карпюком і Станіславом Клихом. – прим. ред).

Ми знаємо, що Карпюка зараз взагалі не возять на судовий процес і хочуть Клиху також заборонити. Там суддя неадекватний і ми бачимо, що Путін і цю справу тримає на контролі.

Тому що він підписав якийсь наказ, аби зменшити суд присяжних з 12 до 5-7. І чому це відбувається? Бо присяжні явно симпатизують Карпюку-Клиху і цей суддя їх вже, м'яко кажучи, дістав.

- Навіщо Росії порушували ще справу проти тебе? Навіть адвокат Новіков жартував, що "дві Савченко для Росії – це занадто".

- Є кілька думок. Залякати, щоб була менш активною. Інша, щоб справді посадити. Це як запас. От їм ще один козир в руки – це книги Наді, які я намагалась провезти в Росію. Прийде час, я навіть скажу, хто ці книги просив привезти почитати.

Вони вилучили. І це, я переконана, визнають "екстремістською літературою". Вони наразі віддали книги на експертизу. Це може бути ще одна кримінальна справа.

І якщо це ще буде, то тоді точно їздити вже не можна. Ми їм даємо самі козирі в руки. Але не сказати не можемо. Нам нема чого боятись, ми нічого протизаконного не робимо. У цій книзі жодного слова "Путін" немає.

- Чи є у Наді план дій у день, коли їй зачитають вирок?

- До цього не можна бути готовим. Тобі називають цифру, наскільки ти будеш замурованим. Якби ти до цього не готувався, це важко. Якби ж людина була винною, хоч на половину, хоч трошки… А так оці шавки роблять із себе якихось "недомедведей" і показують світу силу. Яку силу? Слабкість.

- Як мама?

- Мама вірить, надіється, чекає і робить таке, щоб і не подумала. От зараз добивається, щоб Наді дали учасника бойових дій АТО.

- Чи відчуваєте підтримку української влади у питанні поверненні Наді додому?

- Влада не змирилася, тому що ми не змирилися. Ми не змиримося і не дамо їм розслабитися. Зараз менше робиться. Можливо, є фініш якийсь і напрацьована якась домовленість. Але для мене дивно, що деякі політики взагалі мовчать.

Якщо перші особи держави, МЗС, ще говорять на зустрічах про "справу Савченко", то політики всередині країни – не активні. От висить портрет Наді в Раді – і висить. Я дуже дякую людям із фракції Наді, які допомогли законопроекту Надіїному жити.

Це така підтримка – враження, що відчувають провину і готові мені допомогти у будь-чому, але більше ми нічого не можемо, не просіть нас більше. Хоча я переконалася – дива трапляються і це справа наших рук. Тому треба робить, не покладаючи рук, аж доки це диво не станеться.

- І яка буде схема повернення Наді додому?

- Мені хочеться звернути увагу світової спільноти на Мінські домовленості – "всі на всіх". Не потрібні ці "ГРУшники", вони вже зробили свою справу, показали, як росіяни своїх і кидають. Їх забули, закинули, відмовились усі, у тому числі і рідні.

Тому ці люди вже покарані зі свого боку. Було би добре, якби ми своїх всіх витягнули і це було би правильно. Але поки говорять про такий обмін, як зняття якихось санкцій із Росії під прикриттям "ГРУшників".

Я не знаю, які ресурси собі виторгує, але наших людей вона зобов'язана віддати. Закінчаться ці судилища і віддавайте, під будь-яким прикриттям, відбувати тут покарання чи ще щось. Як завгодно брешіть своїм росіянам, у своєму "русском мире". Але поверніть усіх політв'язнів.