75 років тому в Уфі зі звинуваченням "німецький шпигун" розстріляли 50-річного Федора Ернста, українського історика-мистецтвознавця, теоретика мистецтва, фундатора та класика українського мистецтвознавства, музеєзнавця, нагадують Патріоти України.

Федір Ернст відомий більшості істориків, краєзнавців та дослідників як автор найкращого путівника по Києву. Цей путівник дає можливість уявити, якими були Михайлівській Золотоверхий собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Успенський храм на Подолі та інші святині, знищені в 30–40-х роках ХХ ст., коли Київ ще був обласним містом, за чотири роки до того, як став столицею УРСР.

Ернст зробив вагомий внесок у створення Київської картинної галереї, Києво-Печерського, Кирилівського та Чернігівського заповідників. Мріяв про створення заповідника "Київський акрополь", куди мали ввійти Софіївський собор , Десятинна, Георгіївська та Андріївська церкви, Михайлівський монастир. Більшість його наукових праць не втратили наукової цінності й донині.

23 жовтня 1933 року агенти ГПУ (Главное политическое управление, - ред) у Києві заарештували Федора Ернста. Його схопили дорогою до видавництва. Наступного дня заступник начальника Київського обласного відділу ГПУ й начальник СПО Мойсей Чердак ухвалили здійснити трус у помешканні мистецтвознавця. Ернста під конвоєм доправили до тодішньої столиці - Харкова. Там слідчі активно фабрикували справу Української військової організації та контрреволюційної організації музейних працівників. Ернстові "пришили" ще участь у німецькому націоналістичному контрреволюційному підпіллі. 29 травня 1934-го судова трійка при колегії ГПУ УСРР присудила йому три роки таборів.

Після закінчення терміну йому не дозволили повернутися до Києва. У засланні він створив Музей історії Біломор-Балтійського каналу в м. Повенці. Також завідував Музеєм будівництва каналу "Москва—Волга". Під час нетривалого звільнення в 1937—1938 рр. був заступником директора Казахської національної галереї, очолював працю зі створення Казахської національної художньої галереї в Алма-Аті, був заступником директора з наукової роботи Башкирського художнього музею в Уфі (з липня 1938 р. до 1941 р.).

Після арешту його дружини Тамари Львівни, Ернста змусили повернутися до Уфи, де він працював у Башкирському державному художньому музеї. 16 липня 1941 року Федора Ернста заарештували, а 28 жовтня 1942 року розстріляли. Реабілітований посмертно.