Підозрюваний у розстрілах Майдану екс-беркутівець так званої «Чорної роти» Руслан Горбик, який наприкінці лютого 2014-го виїхав до Росії та був оголошений у розшук, міг загинути у Сирії, на службі у ПВК «Вагнер». Наразі цю інформацію перевіряє слідство, передають Патріоти України.
У 2015 році Руслан Горбик отримав громадянство Російської Федерації. Його мати, Надія Горбик, розповіла Громадському, що там він працював спочатку масажистом, а потім влаштувався у поліцію. У лютому 2018 рідних повідомили про його смерть, не зазначивши обставин. Поховали Горбика у рідному селищі Лучинець Вінницької області, тіло рідним передавали на кордоні Харкова з Росією.
Після смерті Руслана Горбика до слідчих ГПУ надходила інформація від жителів Вінницької області про те, що колишній беркутівець міг загинути у Сирії під час операції за участі приватної військової компанії «Вагнера».
Найманці компанії залучались до війни на Донбасі, а останнім часом беруть участь у війні в Сирії. Слідчі перевіряють цю версію. Натомість, рідні Горбика кажуть, про його службу найманцем нічого не знали, у спілкуванні чоловік був скритним, лише зазначав, що не винний у розстрілах.
За словами однокласника екс-беркутівця Артура Матієка, виїхати чоловіку допоміг «тренер беркутівців». У розстрілах Майдану підозри оголошено 26 екс-беркутівцям так званої «чорної роти». На лаві підсудних перебувають лише п’ятеро. Очільник спецроти Дмитро Садовник втік до Росії восени 2014-го, ще 20 беркутівців — наприкінці лютого. 16 з них знаходяться на території Російської Федерації, 4 — в анексованому Криму. Частині з них вдалося отримати російське громадянство, частині — притулок. Видавати їх на прохання української прокуратури Росія відмовляється.
У 2025 році ТЦК відкрили 28 212 проваджень за порушення правил військового обліку. Від початку квітня штрафів побільшало на 11,2 тисячі. Про це повідомляє "Опендатабот", передають Патріоти України. Йдеться, що щомісяця відкривалося, в середньому, по 4,...
У Радянському Союзі основним пріоритетом залишалася індустріалізація, тому більшість престижних і добре оплачуваних робіт стосувалися виробництва. Водночас представники інтелектуальних і технічних спеціальностей, зокрема бухгалтери, юристи або журналіс...