Ревізія взаємного каяття та примирення недопустима: Українські історики вперше опублікували розсекречені документи про польсько-український конфлікт 40-х років (фотофакти)

Українські дослідники виклали в інтернет 380 документів, що стосуються польсько-українського конфлікту 1942-1947 років. Документи оприлюднені на сайті Українського інституту національної пам'яті, овідомляють Патріоти України.

"Головним завданням воюючих сторін було встановлення власного контролю над спірними територіями сучасної Східної Польщі та Західної України. Особливість тієї війни - вона була збройним протистоянням не між регулярними, а між партизанськими формуваннями. Активну участь в ній брало цивільне населення, яке або підтримувало одну зі сторін , або не мало будь-якої чіткої політичної орієнтації і використовувало конфлікт для вирішення власних проблем. Ці причини зумовили дії обох сторін, які сьогодні можуть бути кваліфіковані як військові злочини", - зазначив директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

За його даними, початком протистояння послужили акції польських загонів на Холмщині в 1942 році. Потім війна перекинулася на Волинь, де придбала неконтрольованого характеру, сказав В'ятрович.

У документах відображені як факти жорстокого взаємнго протистояння сторін, так і спроби переговорів між підпільними структурами двох народів, а також наводяться приклади співпраці. У колекції насамперед матеріали з розсекречених архівів КДБ СРСР, а також з архіву начальника Служби безпеки ОУН (б) Миколи Лебедя,які до 2007 року вважався загубленим.

У повідомленні підкреслюється, що тема польсько-українського протистояння часів Другої світової війни і в перші повоєнні роки набула останнім часом гостру актуальність і виразну політичне забарвлення, при цьому конфлікт ще недостатньо вивчений вченими.

8 липня президент України Петро Порошенко разом з українською делегацією поклав квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві. Він запалив лампадку біля монумента в знак вшанування пам'яті загиблих і встав на коліно.

Напередодні, 7 липня Сенат Польщі ухвалив у другому читанні постанову, в якій закликав нижню палату парламенту, Сейм, встановити 11 липня національний день пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 роках.

Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як "Волинська різанина" або Волинська трагедія. Точна кількість загиблих в цих конфліктах невідомо досі, але жертви обчислюються десятками тисяч.