Ще в епоху палеоліту: Археологи довели довгу дружбу собаки і людини

Учені під керівництвом Еулалія Субіри (M. Eulàlia Subirà) з Автономного університету Барселони вивчили некрополь та кілька окремих поховань, які датувалися періодом 6,2-5,6 тисяч років тому, вивчивши останки 26 собак, передають Патріоти України з посиланням на Journal of Archaeological Science: Reports.

Емоційна прив'язаність людей до собак, як виявилося, з'явилася тисячоліття тому. Люди дбали і доглядали за хворими тваринами, про що свідчить найдавніше спільне поховання людей і собак, зроблене 14 тисяч років тому.Там дослідники виявили останки 7-місячного щеняти, який, ймовірно, хворів на чумку. Хвороба вражає собак у віці 3-4 місяців, і те, що цуценя прожило так довго, говорить про те, що про нього дбали.

На Іберійському півострові знаходили скелети собак і в церемоніальних місцях того періоду, які були розкидані по всьому півострову.

Таким чином дослідникам вдалося з'ясувати, що люди, які проживають на Іберійському півострові в епоху неоліту (6,2-5,6 тисяч років тому), жили пліч-о-пліч з собаками і справді вважали їх помічниками. "Те, що для поховань вибирали тварин до одного року, свідчить про те, що їх, ймовірно, приносили в жертву. З одного боку можна припустити, що потім їх з'їдали.Але те, що собаки були поховані поруч з людьми, свідчить, що це було зроблено навмисно і тут мав місце якийсь похоронний ритуал", — пояснює провідний автор дослідження Сільвія Альбизури (Silvia Albizuri) з Барселонського університету.

Вчені припускають, що і тоді люди готували тваринам їжу (іноді тварин тримали практично на вегетаріанській дієті) і ховали разом з померлими, щоправда, попередньо принісши собак в жертву. Відомо, що стародавні ховали собак разом з людьми ще в епоху палеоліту.

До неоліту практика спільних поховань існувала, в тому числі, у багатьох районах південної Європи. Вони визначили їх вік і визначили співвідношення ізотопів вуглецю і азоту в останках 18 тварин і з'ясували, наскільки розрізнявся раціон собак та їх господарів.

Співвідношення ізотопів в собачих останках показало, що раціон собак та їх господарів був дуже схожий. Собак годували не тільки м'ясом, а й овочами і зерном.

Цікаво, що розміри собак були приблизно однакові, довжина їх тулуба становила від 40 до 50 сантиметрів. "Ці результати показують, що собаки і люди співіснували пліч-о-пліч. Можливо, їжу для собак спеціально готували, що очевидно у випадках вегетаріанської дієти.Можливо, люди так робили, щоб собаки зосередилися на своїх обов'язках щодо охорони людей, а не нишпорили в пошуках їжі. Цим можна було б пояснити і приблизно однакові розміри собак", — говорить Еулалія Субіра.