
Жінка не залишилася осторонь під час подій на Майдані. Вона часто ходила до коломийської ратуші та приносила для мітингувальників необхідні речі. "Куртки, светри, консерви, купувала цукор, хліб, і все це відносила хлопцям", – розповіла Ліщинська.
Лариса Бойцан, яка під час революції допомагала у коломийському штабі та реєструвала у книзі обліку всіх, хто приносив допомогу, каже: "Я дуже часто писала це прізвище у книзі обліку. І звернула увагу, що у жінки проблеми із зором – вона більше реагувала на дотик. Це мене дуже вразило. Вона дуже часто приносила певну суму грошей, теплий одяг чи ще щось. Одного разу вона прийшла і принесла хлібину. І сказала: "Дітки, у мене до пенсії лишилося дуже мало грошей, але я витримаю. А тим людям, які на передовій, все ж тяжче". Цю історію я переповідатиму дітям та внукам", – розповіла Бойцан.
Ліщинська не нарікає на малу пенсію та хвороби. Лише зазначає, що їй дуже шкода молодь України, яка гине на Донбасі.
Географія поширення української мови виходить далеко за межі Східної Європи. Маловідомим фактом є те, що на іншому континенті існує адміністративна одиниця, де українська мова має законодавчо закріплений статус. Йдеться про муніципалітет Прудентополіс,...
Тячівський районний суд Закарпатської області виніс вирок місцевій жительці, яка протягом семи років незаконно отримувала державну соціальну допомогу. Жінка систематично вводила в оману органи соцзахисту, приховуючи наявність у сім’ї кількох транспортн...