"У Швеції довелося ночувати посеред кладовища": Харків'янка розповіла, як подорожувала автостопом по ЄС

Мандри автостопом щороку стають популярнішими в світі та Україні. Це не лише можливість бюджетно подорожувати, але й своєрідна авантюра, яка може подарувати чимало несподіваних пригод. У таких поїздок є свої переваги: ти не прив'язаний до перевізника, можеш вільно обирати маршрут та маєш шанс познайомитися із цікавими людьми. Водночас нерідко людей, які обирають подорожі стопом, вважають надто легковажними. Про переваги та недоліки автостопу розповіла харків'янка, яка наодинці проїхала майже половину європейських країн. Патріоти України пропонують прочитати її цікаву історію, яка була опублікована у виданні kh.depo.ua.

Мандрівка до Норвегії із кішкою

На рахунку Дар'ї Слободенюк 16 європейських країн та сотні, якщо не тисячі, кілометрів автостопом. Історія мандрів харків'янки почалася випадково у 2015 році. Вона саме поїхала до Польщі на навчання: після бакалаврату в Політехнічному інституті Харкова, студентка поїхала вивчати програмування до Любліна. І разом зі своїм хлопцем вирішила поїхати до Норвегії. На підготовку до подорожі витратили кілька днів. Із собою взяли лише найнеобхідніше: наплічник, намет, фотоапарат та …кішку.

"Алі (кішку, - Ред.) просто не було на кого залишити. Ми з нею дуже часто гуляли по місту, вона не боялася машин, і ми спробували їхати по Польщі. У неї була спеціальна переноска. Ми питали у водіїв, чи можна з котом. Вона залазила в переноску і засинала", - розповідає Даша.

У дорозі мандрівники провели близько двох тижнів. Маршрут: Польща – Німеччина – Данія – Швеція – Норвегія - Швеція – Фінляндія – Естонія – Латвія – Литва - Польща. Подорожувати, розповідає дівчина, виявилося зовсім не страшно. Ночували у наметі. До зміни країн звикла й вухата Алі. Навіть місце затишне собі знайшла – на рюкзаку в хазяйки.

"Одного разу нам довелося ночувати посеред кладовища. Це було в Швеції. Нас підвозив чоловік. Ми запитали, де можна поставити намет. Він розповів про затишне місце неподалік від його роботи, поруч зі струмком, і підвіз нас туди. Але це виявилося кладовище. Довелося там ночувати. Вечоріло. У цілому нормально. Трохи моторошно було лише, коли мій хлопець пішов за їжею, а я з речами та кішкою залишилася там сама", - зізнається Даша.

Дівчина розповідає, що часто під час стопу можна зустріти дійсно цікавих людей. Із деякими навіть встигла потоваришувати: "Один швед якось нас запросив до себе додому. Ми їхали ввечері. Він повертався до родини. Запропонував заночувати в нього дома. У них там був дім гостьовий поруч з їхнім. Ми там ночували".

Як мандрівка у кілька днів розтягнулася на кілька місяців

Улітку 2016-го Даша знову поїхала в подорож. Цього разу одна. За майже два місяці дівчина проїхала автостопом близько 10 країн. Зізнається: їхати сама не збиралася. Власне, і подорож мала бути лише на кілька днів – до сусідньої Чехії. "Так склалися обставини. Я збиралася кататися з другом, але він не зміг. Я вирішила їхати. Спочатку хотіла поїхати до Гданська, потім – у Прагу, а потім повернутися. Але так склалося, що поїхала в Амстердам: мені треба було виходити на дорозі вночі, в дощ, і водій, який мене підвозив, привіз мене до Амстердама. І з цього моменту я вже не думала, про конкретний маршрут, а просто обирала місто та їхала", - каже мандрівниця.

Тоді вона відвідала Німеччину, Італію, Люксембург, Іспанію, Португалію та Францію. Майже всі міста та села – випадкові. Каже, туристичні маршрути не обирала.

"Я не їздила у міському транспорті. Просто гуляла велодоріжками та вулицями. Так прикольніше. Можна відчути справжній дух міста, а не розрекламовані на туристичних листівках місцини", - додає Даша.

Найгіршою країною для стопу мандрівниця називає Італію. Пояснює: місцеві водії рідко підвозять туристів. Із одного міста до іншого у маленькій Італії можна їхати майже добу. Але краєвиди та колорит цієї країни, наголошує Даша, того варті. "До Риму я приїхала з водієм із Харкова. А вибиралася звідти більше доби. Є маленьке місто в Італії – Орте. Воно розташоване в гірській місцевості. Навколо невисокої гори. Там майже неможливо загубитися. Я дуже люблю губитися, але там мені це не вдалося, на диво. Там було міське свято. На вулиці були столи із ласощами та вино. Люди побачили, що я не місцева і просто почали мені показувати місто та пригощати", - усміхається дівчина.

Ти ж дівчинка!

За словами Даші, більшість людей скептично ставляться до жінок-стоперів. Особливо якщо дівчина подорожує одна. Водії намагаються сварити. Але на питання, чи не боїться так подорожувати, відповідає без роздумів: "Не боюсь. Якщо судилося померти – хоча б весело. А якщо серйозно - не страшно. Згодом приходить розуміння, з ким можна сідати в машину, з ким - не варто. Найчастіше зупиняються ті, хто теж катався в молодості стопом або ті, хто дуже хотів і боявся. Бували неприємні випадки, але в такі моменти просто просила висадити прямо на швидкісній трасі, але це було пару раз. Спочатку потрібно все обговорити і не говорити першою, куди тобі потрібно їхати. У рідкісних випадках погоджуватися на невелику відстань", - пояснює дівчина.

Однією з головних проблем автостопу за кордом вона називає мовний бар'єр. Навіть у Європі не усюди розуміють англійську. І пояснити, куди треба їхати, буває складно. "З Іспанії до Португалії, поки їхала, мене підібрала літня пара. І вони, як то кажуть, ні в зуб ногою. Довелося пояснювати на пальцях".

Постійна зупинка – Ліон

Після першої подорожі Європою на самоті Даша повернулася до Польщі. А потім знову поїхала стопом. Та цього разу мандрівка привела її до міста, в якому дівчина вирішила зупинитися надовго.

"Того ж літа 2016-го я повернулася до Любліна на кілька тижнів, а потім – знову в дорогу. Італія, Франція. По дорозі познайомилася із компанією мандрівників. Разом чкурнули до Ліона. І я вирішила залишитися тут. Була можливість пожити в нових друзів. Ліон трохи нагадує мені Харків, але комфортніший", – каже Даша.

У Франції харківська мандрівниця мешкає вже більше року. Вивчає мову, фотографує та працює на фрілансі ілюстратором. До України приїжджає на кілька місяців на рік. І також встигає трохи кататися автостопом. Каже, покидати такі мандри не збирається. У планах – поїхати до Англії, а потім, разом із подругою, автостопом проїхати Сполучені Штати.

Лайфхаки для починаючих

Для тих, хто лише наважується мандрувати автостопом, Дар'я називає кілька мобільних додатків та правил, які зроблять подорож комфортною. Перше: не варто намагайтися ловити авто на швидкісній трасі. Водії не зупиняться, а от поліцію можуть викликати.

Друге: слід написати на картонці назву населеного пункту, куди їдете. Так є шанс спіймати машину, яка одразу довезе до місця призначення. Третє: не треба сперечатися з водіями щодо музики та політики (особливо у подорожах Україною.

Четверте: варто підтримувати розмову, якщо водій хоче говорити.

П'яте: слід заздалегідь спланувати маршрут на найближчі кілька пунктів.

Із собою треба брати лише найнеобхідніше. Якщо буде багато багажу – водії можуть не захотіти підвозити. В нагоду будуть мобільні додатки для стоперів. Maps Me – мобільні мапи, де можна знайти пішохідні зони та велодоріжки. Нitchwiki - платформа, де автостопщики діляться, де і як краще стопити, де частіше підбирають і де дешевше поїсти. Couchsurfing – пошук безкоштовного житла.

"Головне правило – не порушувати законів. Бути привітним і пам'ятати, що ти –не єдиний автостопщик. Не потрібно робити так, щоб ти опинився останньою людиною, яку підібрали", - пояснює мандрівниця.