Від острова отруйних змій до воріт у пекло: П'ять моторошних місць, куди варто поїхати любителю гострих відчуттів

Подорожі розширюють наші горизонти, а страх загострює ваші почуття. Патріоти України з посиланням на Нескучные новости пропонують всім любителям пригод звернути увагу на ці п'ять точок на глобусі.

Льодовикове озеро, повне людських скелетів

У 1942 році індійський лісничий, що добрався якось до озера Роопкунд, що на висоті 5029 метрів над рівнем моря, зробив вражаючу знахідку: берега цього дрібного льодовикового озера були всипані людськими скелетами. Коли настало літо, з-під снігу, що розтанув, з'явилися сотні інших скелетів. На деяких з них ще збереглися волосся і шкіра.

Чому - або від чиїх рук - загинуло так багато людей? Як важкодоступне високогірне озеро в безлюдному районі Гімалаїв перетворилося в братську могилу?

І місцеві жителі, і фахівці-антропологи висували найрізноманітніші теорії з приводу можливих причин трагедії - від епідемії до несподіваного обвалу і навіть ритуального самогубства.

У 2004 році спрямована до озера експедиція зібрала нові дані. З'ясувалося, що всього скелетів налічується від 200 до 300, ці люди загинули в IX столітті і становили дві окремі групи: пов'язане близькими родинними узами плем'я і більш нечисленну групу низькорослих місцевих жителів.

При них були знайдені кільця, списи, шкіряне взуття та бамбукові палиці. У черепах у всіх були виявлені короткі глибокі тріщини, які вказують на те, що всі вони загинули по одній і тій же причині - від ударів округлими предметами, несхожими на зброю.

Всі ці 200-300 осіб, на думку вчених, стали жертвами неймовірно великого граду. Тверді градини розміром з тенісний м'яч падали на голови і плечі паломників і місцевих провідників, що їх супроводжували.

Сховатися їм було ніде, і ця невелика долина, що стала братською могилою, донині привертає безстрашних туристів.

Скелети лежать там до сих пір. Роопкунд каже, що найкраще це місце відвідувати влітку, коли озеро не вкрите кригою, і на його дні видно древні кістки.

Острів отруйних змій

Тут відразу треба обмовитися, що відвідування острова Кеймада-Гранді, розташованого в 33 кілометрах від берегів бразильського штату Сан-Паулу, офіційно заборонено. Справа в тому, що цей острів кишить отруйними зміями.

На острові, який також називають Зміїним, мешкає близько чотирьох тисяч особин острівного ботропса - це популяція рідкісного і дуже отруйного виду змій була відрізана від материка, коли піднявся рівень океану.

Бразильський військово-морський флот закрив доступ на острів в 1920-х роках - щоб захистити змій від людей, а людей - від змій. Острівні ботропси можуть перевищувати півметра в довжину, а їх укус викликає швидке омертвіння тканин.

"Яд викликає цілий набір симптомів - в тому числі відмова нирок, некроз м'язових тканин, крововилив в мозок і внутрішня кровотеча. Жахлива перспектива", - заявляє користувач Quora Смирити Айер.

Храм, що кишить чорними пацюками

Храм Карні Мата в Індії приваблює численних паломників і туристів - в нього їдуть не тільки помолитися, але і подивитися на тисячі щурів, що живуть в ньому.

"Храм щурів" розташований в пустелі Тар в штаті Раджастан. У ньому мешкає 20 тисяч щурів, які вільно ходять по будівлі. Щорічно туди приїжджають тисячі роззяв і релігійних паломників, охочих отримати благословення з рук священних гризунів.

Згідно з місцевою легендою, коли пасинок богині Карні Мата потонув у ставку, вона попросила бога Яму воскресити його. Яма неохоче погодився, але лише за тієї умови, що хлопчик і всі чоловіки його касти будуть після смерті перероджуватися в щурів.

Ті, хто приходить сюди помолитися, і служителі храму називають щурів діточками і годують молоком, зерном, кокосовим горіхом і спеціально приготованими солодощами. Стверджується, що погризена пацюками їжа приносить удачу, тому її іноді доїдають і пілігрими.

"Це досить цікаве відчуття: йти по храму, де вільно розгулюють щурі і поїдають їжу, якою потім пригощають і вас", - пише Праяш Гіріа.

Ворота в пекло

Та наукова експедиція 1971 року явно не склалася. Група радянських вчених, яка працювала в туркменській пустелі Каракуми, встановила бурову вишку, щоб розвідати потенційне нафтове родовище.

Бур натрапив на заповнену газом підземну каверну, після чого земля провалилася в тартарари разом з усім обладнанням. Щоб не допустити отруєння околиць отруйним метаном, вчені підпалили великий кратер. Вони сподівалися, що газ вигорить через кілька днів або тижнів.

Справа була чотири десятки років тому, а воронка в 70 метрів в поперечнику і 30 метрів глибиною палає досі.

Місцеві жителі називають її "Дверима в пекло" або "Воротами пекла". "Схоже, що ця небезпечна воронка з вогнем не згасне ніколи", - пише користувач Адітья Басу.

Що, втім, не заважає тисячам туристів приїжджати подивитися на диявольську діру в землі і навіть розбивати свої табори поблизу від неї.

Острів проклятих ляльок

Красиві сади острова Мюнекас в Мексиці після одного трагічного випадку перетворилися на жахливу інсталяцію. Відповідно до місцевого переказу, в каналах Сошимілко поблизу мексиканської столиці Мехіко потонула дівчинка. Після цього на берег невеликого острова, в водах у якого перервалося її життя, плином стало приносити ляльок.

Джуліан Сантана Баррера, що звинувачував себе в тому, що він не зміг врятувати дитину, вирішив в пам'ять про неї населити острів ляльками.

Зараз Острів ляльок "присвячений втраченій душі нещасної дівчини, яка пішла від нас занадто рано за дивних обставин", пише користувач Руша Рамтеке. Після багатьох років крони дерев острова заповнилися покрученими останками пластикових пупсів.

Забобонні місцеві жителі вважають, що ляльки одержимі духом дівчинки і нібито шепочуться між собою, заманюючи на острів довірливих відвідувачів.

На цьому історія не закінчується: приблизно через півстоліття колекціонування моторошнуватих іграшок Баррера і сам був знайдений потонулим в каналі.

Сталося це в 2001 році, і з тих пір острів відвідало безліч цікавих туристів. Деякі з них навіть привозять з собою нових ляльок, розширюючи острівну колекцію.