Загибель волонтера у Дніпрі: Що відомо про Леоніда Краснопольського

Народився Леонід і усе життя прожив на Донбасі, а саме у столиці краю – Донецьку. До війни за підтримки відомого модельєра Михайла Вороніна він відкрив тут власне ательє з пошиття престижного чоловічого одягу.

Як розповідав волонтер у коментарі проекту "Нові герої Донбасу", бізнес був настільки успішним, відтак донеччанин не міг уявити, що одного разу все зміниться. "Люди, яких я знав по 20 років як політично амебних, виявилося, що люблять Росію і чекають на Путіна, хочуть у "ДНР", – згадував активіст.

З початку збройного протистояння на Донбасі почав допомагати українській армії на блокпостах, але через донос 19-річної дочки партнерки з бізнесу потрапив в підвали самопроголошеної "ДНР". "Прийшли до мене в цех з "МДБ "ДНР" люди, які розмахували документами, роздрукованими на принтері, потім пішли та повернулися вже зі зброєю", – розповідав свого часу Леонід.

Крім того, опісля терористи в його телефоні знайшли фотографії з українськими військовими, відтак протримали його у підвалах будівлі СБУ у Донецьку. Також допитував його слідчий із Росії. У підсумку чоловікові пощастило, і його обміняли.

Після пережитого Краснопольський вирішив переїхати з родиною до Дніпра, в якому продовжив як дизайнерську, так і волонтерську діяльність. Зауважимо, що, замість звичайного збору грошей, Леонід кожному, хто перераховував кошти в зону АТО дарував оригінальну футболку з патріотичним принтом.

"Скільки військових встигли одягнути-взути я та мої волонтери? Приблизно тисячу бійців. Тільки ми – не волонтери, а співробітники тилового забезпечення, можна сказати. Ось нещодавно передали замовлення на пошиття теплих штанів, купили тканину, вибрали модель, тепер чекаємо на зразки від наших партнерів. Організували пошиття бронежилетів. Самі нічого придумувати не стали – краще, ніж ізраїльтяни, все одно не придумаєш. Зробили копію дорогого бронежилета, віддали шити в ательє. У наших бронежилетах вже багато хлопців воюють, в тому числі і в донецькому аеропорту", - зазначив свого часу Краснопольский в одному із інтерв’ю.