"Залишилися батьки, сестра, кохана. Залишилася його остання весна": У мережі розповіли історію 22-річного бійця АТО, якого убив ворожий снайпер (Фото)

В мережі розповіли про 22-річного бійця Збройних Сил України Артура Латченка з позивним "Шумахер", який загинув від снайперської кулі неподалік від Авдіївки в квітні. Про це написала Юлія Івасик в Facebook, передають Патріоти України.

Артур Латченко був солдатом 8-ї роти 3-го батальйону 72 ОМБр. Боєць загинув 3 квітня 2017 року поблизу шахти Бутівка біля Авдіївки. 22-річний військовий отримав поранення в шию. Лікарі відразу прибули на виклик, проте врятувати Артура не встигли. Він помер в машині швидкої допомоги по дорозі в лікарню.

За словами Юлії, Артур народився в селищі Більськ Полтавської області 30 листопада 1995 року. Після школи здобув освіту в Полтавському вищому міжрегіональному училище за спеціальністю "столяр-верстатник" і почав працювати за фахом на місцевому сільськогосподарському підприємстві "Скіф".

Хлопець мріяв почати разом з товаришами власний меблевий бізнес, однак восени 2015 року Артура забрали на службу у військовий центр "Десна". У лютому 2016 року його відправили в Харківську радіо-технічну бригаду на посаду кулеметника. Потім Артура забрали в Донецьку область захищати Україну від російських найманців.

Його направили в 72-й ОМБр. Свою службу в АТО Артур почав з передової. З жовтня 2016 роки тримав оборону на шахті Бутівка. "Він залишив все і пішов туди, де тремтить земля і падає смертельним вогнем небо. І стояв він там до останнього", - написала Юлія.

За словами товаришів по зброї, він був сміливим, відважним і мужнім. Спочатку його називали "Арчі", проте згодом йому дали інший позивний - "Шумахер". За словами військових, які служили разом з ним, Артур дуже любив техніку і не міг всидіти на місці.

Латченко неодноразово був поранений, але не покидав поле бою, навіть, коли ворожий танк вщент розбив позиції бригади. Молодий військовий воював до останнього. 3 квітня Артур отримав смертельне поранення. У хлопця залишилися батьки і кохана, з якою в останній раз він говорив за кілька годин до загибелі.

"Поховали Героя 5 квітня в рідному селі. Залишилися батьки, сестра, кохана. Залишилися мрії і надії. Залишилися нездійснені плани. Залишилися з довічним горем рідні. Залишилася його Україна. Залишилося непрожите майбутнє. Залишилася його остання весна. Залишився його погляд ...

Зупиніться, залиште справи, подивіться йому в очі. Військовий Артур Вікторович Латченко. Його ім'я назавжди відображене в Літописі втрат Української армії", - зазначила Юлія Івасик.