"Болгарський плацдарм, або як Москва проводить мобілізацію "русофілів", - історик

Про це у своєму блозі пише історик Ігор Федик, передають Патріоти України.

"Розвиток подій навколо «Північного потоку-2», а також отруєння російського опозиціонера Навального поставили Росію перед загрозою нової хвилі санкцій з боку Заходу. Для того, щоб протистояти цьому тиску Москва активно використовує всі наявні у неї сили і засоби насамперед – Європі. Одною з основних опорних точок Кремля залишається традиційно дружня до Росії Болгарія. У цій країні ЄС сьогодні спостерігається певне перегрупування російських і проросійських сил для чергового наступу на єдність колективного Заходу і його розколу з середини.

Русофіли йдуть у політику

Нещодавно в Болгарії відбулась прикметна подія: місцевий рух «Русофіли» вирішив створити свою політичну силу, а сам рух перетворити на міжнародний. Про це наприкінці вересня заявив голова «Русофілів» Ніколай Малінов.

За словами головного русофіла Болгарії, партія повинна бути створена до кінця цього року і вже наступної весни – брати участь у чергових парламентських виборах. Що цікаво, це той самий Малінов, який минулого року був звинувачений у шпигунстві на користь Росії і замість того, щоб бути засудженим за свою антидержавну діяльність, він на свободі і продовжує активно просувати в Болгарії ідеї «русского міра».

Слід нагадати, що про створення такої партії йшлось ще у минулорічній доповіді цього діяча під назвою «Про геополітичну переорієнтацію Болгарії». Вона тоді стала одним з доказів антидержавної діяльності Малінова. Крім того, головний болгарський русофіл відкрито заявляє, що у його партії не буде фінансових проблем і хвалиться тим, що підтримує постійні контакти з російським «православним бізнесменом» Костянтином Малофєєвим та колишнім генералом російської зовнішньої розвідки Леонідом Решетніковим, який вважається одним з кураторів російських спецслужб у Болгарії.

Зі свого боку, представники громадського об’єднання «Атлантична рада Болгарії», які виступають за глибшу європейську і євроатлантичну інтеграцію Болгарії та всіляко намагаються протидіяти російській гібридній агресії в їхній країні, зазначають, що така партія вже створена, просто на неї досі ніхто не звертав уваги. Ймовірно, нею може бути маловідома партія «Відродження Вітчизни», заснована у 2009 році колишніми болгарськими генералами, які нині ностальгують за комуністичним минулим і є основними симпатиками місцевого русофільського руху. Відповідно до свого статуту, «Відродження Вітчизни» є національно відповідальним патріотичним утворенням і в ньому не має згадки про русофільство. Однак зі слів Малінова, який планує до нового року стати новим лідером «генеральської партії», стає чітко зрозуміло, що відтепер русофільство буде основою її ідеології. Щодо «Відродження вітчизни» і її майбутнього злиття з «Русофілами» в «Атлантичній Раді» не мають жодних ілюзій: «Гeнeрaли гoтoві і чeкaють aктивізaції в пoлітиці в рaмкaх вжe відвeртoгo прoрocійcькoгo пoлітичнoгo прoєкту».

Що стосується міжнародної діяльності «Русофілів», то зі слів Малінова, програма створення міжнародного руху вже інстнує і її вони планують активно розвивати. Враховуючи те, що Малінов досі перебуває під підпискою про невиїзд, відповідальність за розвиток даного напряму він покладає на депутата від ще одної відверто проросійської партії «Атака» Явора Нотева.

Вищевказане доповнення громадської організації «Русофіли» партійно-політичним проєктом говорить про те, що Кремль постійно працює над вдосконаленням способів протидії Заходу та його розколу зсередини. Болгарія, в якій позитивне сприйняття Росії все ще знаходиться на високому рівні, виступає в даному випадку своєрідним випробувальним майданчиком. Підвищуючи авторитет недержавного русофільського руху до партійного рівня, Кремль таким чином пробує змінити на свою користь баланс сил в парламенті та різних гілках влади і як результат – отримати можливість впливати на внутрішню та зовнішню політику країни. А далі – на такий важливий і болючий для Москви процес запровадження західних антиросійських санкцій.

Слід зазначити, що формування нової проросійської партії на чолі з головним русофілом країни не означає, що саме на неї тепер робитиме ставку Кремль в питанні згадуваної Маліновим «геополітичної переорієнтації Болгарії». Вона має стати якісним доповненням і розширенням мережі наявних проросійських політичних сил і сприяти підвищенню сукупного ефекту їх діяльності.

Дипломатична рокіровка

Окрім новини щодо політичного проєкту «Русофілів», в болгарських ЗМІ з’явилась інформація про те, що Москва може змінити свого посла в Софії. За інформацією Faktor.bg, отриманою з джерел у російських дипломатичних колах, російський МЗС Лавров вже зробив відповідне подання і тепер очікується лише його затвердження президентом Путіним.

Як зазначає болгарське видання, новим російським послом в Болгарії замість чинного Анатолія Макарова може стати дочка колишнього генерала КДБ Елеонора Мітрофанова. Вона є випускницею Московського державного інституту міжнародних відносин, працювала на дипломатичних посадах, а також була керівником «Россотруднічества» – організації, що відповідає за координацію між Кремлем та всіма росіянами за кордоном, захист їх інтересів та нав'язування ідей «русского міра».Причиною рокіровки в керівництві російської дипломатичної місії в Софії найімовірніше може бути незадоволення Кремля роботою Макарова і покладення на нього відповідальності за зовнішньополітичні провали Росії в Болгарії. Мова про серію «шпигунських скандалів», в якій фігурували співробітники російського посольства, а також вищезгаданий голова руху «Русофіли» Малінов; викриття офіцерів ГРУ, які намагались отруїти болгарського збройового бізнесмена Еміліана Гебрева; проблеми реалізацією в Болгарії російських енергетичних проєктів – газопроводу «Турецький потік-2» та АЕС «Белене»; триваюче поглиблення як інтеграції Болгарії до НАТО, так військового і військово-технічного співробітництва зі США.

Досить ймовірно, основним завданням Мітрофанової на найближчий період буде посилення російського впливу в країні напередодні майбутніх парламентських виборів. Це може бути зроблено шляхом активізації і координації проросійських партій, організацій і рухів, насамперед «Русофілів» а також добре знайомого Мітрофановій «Россотруднічества» та окремих проросійсько-налаштованих індивідів. Крім того, вона повинна буде виправити помилки свого попередника Макарова і стати стабілізуючим фактором для роботи російських спецслужб під дипломатичним прикриттям.

Про те, що Росія готується до нового витка протистояння з Заходом на його ж території свідчать не тільки вищевказані приготування. Кремль робив численні спроби залякати заявами про те, що чим більше на нього будуть тиснути, тим активніше воїни «русского міра» в країнах ЄС і НАТО працюватимуть на розкол європейської єдності і трансатлантичних зв’язків.

Очевидно, що Кремль сьогодні знаходиться в скрутному становищі. Політика ізоляції Росії на міжнародній арені і запровадження санкцій виявились досить ефективним механізмом який повільно, однак невпинно наближає історію путінської імперії до логічного завершення. Розуміючи що нещасливий кінець наближається, путінський режим намагається продовжити свою агонію, для чого йому вкрай необхідно скинути з себе санкційне ярмо. З цією метою він вдається до найрізноманітніших кроків: постійних погроз в бік Заходу, благання з трибуни ООН про зняття з нього санкцій, мобілізації своїх гібридних воїнів в «тилу» у ворога тощо... Останнім відводиться особлива роль. На них не жаліється ні сил, ні ресурсів, ні фінансів. Однак вони не безмежні і постійно скорочуються. Як скорочується й кількість тих, хто ностальгує за комуністичним минулим, а саме такі люди є однією з основ гібридного впливу Москви в таких країнах, як Болгарія."