
«Блакитне цунамі» останніх проміжних виборів у США побило цілу низку рекордів у сучасній політичній історії країни. Водночас цілком зрозуміла ейфорія вже зараз поєднується в демократів з інтенсивними роздумами про те, якою має бути партійна стратегія, що дала б їм змогу утримати контроль над Конгресом та забезпечити перемогу свого кандидата в президенти на виборах 2028 року. Партійна конференція, яка цими днями відбувається в Денвері, має промовисту назву «Що далі?».
Керівництво партії та близькі до неї «мозкові центри» свідомі того, що голосування 3 листопада було переважно протестним, антитрампівським і переконливу перемогу здобуто попри скептичне ставлення до демократів (як і до республіканців) переважної більшості населення США. Є суспільний запит на позитивний політичний продукт, привабливу альтернативу політиці Дональда Трампа, що хоча б частково задовольнив потребу у змінах та «надію», які американцям обіцяли (кожний на свій манер) керівники країни, починаючи з Обами. З іншого боку, партійний істеблішмент не може не зважати на настійливі вимоги партійного ядра щодо притягнення до відповідальності, зокрема за корупцію та зловживання владою, чинного президента та його оточення.
Отже, потрібен баланс. Він починає вимальовуватися у формулі, що має відбивати мету демократів: забезпечити affordability and accountability, тобто «купівельну спроможність та підзвітність». Першого планують досягти через ухвалення законопроєктів, які дали б змогу насамперед приборкати інфляцію, полегшити доступ до якісної охорони здоров’я та ринку житла, загалом — підвищити рівень життя американців, дати їм шанс реалізувати свою «американську мрію». Саме ці питання очолюють ієрархію життєвих пріоритетів мешканців США: дев’ятеро з десяти респондентів одного з післявиборчих опитувань суспільної думки заявили, що питання вартості життя має стати пріоритетом для Конгресу протягом перших ста днів його роботи.
Принцип підзвітності реалізовуватимуть через проведення розслідувань дій посадовців трампівської адміністрації, зокрема й президента, які можуть мати незаконний або неетичний характер. Якщо словосполучення «купівельна спроможність та підзвітність» стає дедалі вживанішим, то внутрішня партійна дискусія стосовно радикальності заходів, що їх доцільно вжити на кожному з напрямів, тільки розпочинається. Її гостроті сприятиме збільшення впливу лівого, радикального крила партії, якому вдалося провести до Конгресу шістьох нових членів Палати представників.
Поряд зі змістовою частиною перед демократами постає питання щодо найбільш ефективної організації роботи в Конгресі за умов розділеного правління. За відсутності більшості у дві третини голосів, необхідних для подолання президентського вето, законопроєкти, ухвалені демократами, не мають перспектив набрати законної сили. Трамп пообіцяв стати президентом-ветувальником і, схоже, після першого шоку став на «стежку війни»: про це свідчить, зокрема, призначення на посаду очільника президентської адміністрації суперконфронтаційного Стівена Міллера і погрози на адресу демократів з боку Мін'юсту та юрисконсульта Білого дому.
Залишається варіант пошуку голосів у республіканських фракціях Конгресу. Складність цієї делікатної операції зростає з огляду на те, що консервативність республіканців у Палаті представників після виборів посилиться. Вирішальним критерієм під час обрання Джима Джордана на посаду лідера республіканської меншості в Конгресі нового скликання стала його репутація «бійця», здатного чинити спротив демократам. Новий старий лідер республіканців у Сенаті Джон Тюн також назвав своїм головним завданням «тримати оборону».
З огляду на наявну інформацію, конгресові демократи мають намір через ухвалення законопроєктів представити виборцям свою програму, яку можна буде імплементувати в разі обрання представника партії президентом 2028 року. Ветування президентом демократичних ініціатив використають для того, щоб покласти на нього і Республіканську партію відповідальність за небажання вживати заходів для розв'язання проблем, важливих для американського загалу. Демократи також розраховують, що їхні політичні опоненти будуть змушені підтримати деякі неконтроверсійні із запропонованих ними заходів соціально-економічного характеру. Найвагоміший важіль впливу демократи отримають у сфері державних фінансів, оскільки Конгрес має виключне право запроваджувати податки, визначати фінансування федерального уряду та контролювати використання державних фінансових фондів.
Ексцеси «імперського президентства» Трампа, розхитування ним підвалин американської політичної системи та безпрецедентна для сучасної історії США корупція у вищих ешелонах влади надають демократам широкі можливості для жорсткого тиску президента через механізм слухань та розслідувань щодо нього самого, його адміністрації та антуражу, включно з витребуванням документів та вимогою свідчити під присягою, порушення якої тягне за собою кримінальну відповідальність. Серед можливих об’єктів розслідувань — фінансові оборудки родини Трампа та випадки корупції, війна проти Ірану, застосування тарифів, порушення закону співробітниками імміграційної служби, діяльність Департаменту з урядової ефективності, справа педофіла Епштейна, зловживання з боку провідних корпорацій, призупинення Ілоном Маском надання Україні послуг Starshield. І це не повний перелік.
Додаткові можливості надає демократам прерогатива Сенату затверджувати призначення на посади в уряді та судовій гілці влади.
Практично всі політики-демократи виступають за жорсткі дії, спрямовані на притягнення Трампа та трампістів до відповідальності за зловживання, розглядаючи це як необхідний елемент переформатування державної влади, її переорієнтації на задоволення потреб пересічних американців. Втім, значна частина з них засвоїла уроки 2018–2024 років, коли серія слухань, дві спроби імпічменту Трампа і численні судові справи були негативно сприйняті значною частиною виборців і використані Трампом для створення свого іміджу жертви політичних переслідувань. Наразі чимало американців стурбовані тим, що демократи можуть використати свою владу для відкриття судових проваджень проти Трампа.
З найбільшою пересторогою керівництво демократів у Конгресі підходить до використання такої «забійної» зброї, як імпічмент. Відповідна процедура вимагає суттєвих вкладень політичного капіталу та організаційних зусиль, хоча заздалегідь відомо, що бажаний демократами результат є практично недосяжним. Для ухвалення позитивного рішення треба, щоб вердикт Палати представників, для якого достатньо звичайної більшості, підтримали дві третини сенаторів. Такої більшості у демократів немає. 42% респондентів зазначеного опитування сказали, що спроба нового Конгресу проголосувати за імпічмент Трампа буде «шкідливою для країни».
Ефективність роботи нової конгресової більшості значною мірою залежатиме від «диригентських» здібностей керівництва демократів у Конгресі. Незважаючи на успішну виборчу кампанію, кандидатура сенатора Чака Шумера наразі викликає спротив низки впливових сенаторів, які вимагають змін, а фактично — більш проактивної політики. Водночас очікується, що поміркований, прагматичний Хакім Джеффріз без особливих проблем стане спікером Палати представників (першим серед темношкірих американців). Переконлива більшість, яку отримали демократи в цій палаті, має полегшити його завдання зі стримування радикалів та мобілізації голосів для результативних голосувань.
Очевидно, це може знадобитися і під час розгляду питань продовження підтримки України. Я вже зазначав, що представники радикального крила демократів обстоюють необхідність зменшити заангажованість США за кордоном і скоротити допомогу іншим країнам. Загалом можна очікувати, що нові демократичні більшості в Конгресі справлятимуть вплив на суспільно-політичну атмосферу у сприятливому для України напрямку через проведення відповідних слухань, розслідувань, ухвалення резолюцій та заяв. Щодо конкретної підтримки, вірогідність того, що відповідні законодавчі проєкти демократів трансформуються в закони, є вкрай низькою — із зазначених вище причин.
Не будемо також забувати, що Конгрес США нового скликання розпочне свою роботу в січні наступного року. Білий дім і конгресові республіканці намагатимуться використати останню, «кульгаву», сесію для ухвалення максимально можливої кількості «своїх» законів та затвердження президентських посадових і судових призначень.
«Блакитне цунамі» останніх проміжних виборів у США побило цілу низку рекордів у сучасній політичній історії країни. Водночас цілком зрозуміла ейфорія вже зараз поєднується в демократів з інтенсивними роздумами про те, якою має бути партійна стратегія, ...
Сьогодні 16 листопада. . Триває 1727-та доба мужньої оборони України проти повномасштабної навали російських окупантів. . Що відбувається на фронті України 16 листопада 2026 року? . Чому російська армія зазнає величезних втрат, але демонструє мінім...