Чому не вистачає грошей у Пенсійному фонді і що з цим робити

У 2020 році Пенсійний фонд витратив на виплату 479 млрд грн. Майже 40% від цієї суми або 185 млрд грн Фонду дав держбюджет — своїх грошей ПФУ хронічно не вистачає. Через кризу ситуація ще більше погіршилася — Фонд змушений був додатково позичити у Держказначейства ще близько 14 млрд грн. У 2021 році передбачено державне фінансування «дірки» в 195 млрд грн.

Є декілька причин, які не дають ПФУ позбутися дефіциту.

1. Демографія

З 1991 року народжуваність в Україні падає. У рік здобуття Україною незалежності народилося 630 800 дітей, у 2019 році — 308 800.

Через це співвідношення працездатного населення та пенсіонерів знижується. В результаті зараз на 11,1 млн пенсіонерів припадає близько 10 млн працюючих українців, які платять Єдиний соціальний внесок — ключовий податок, що наповнює бюджет ПФУ.

2. Трудова міграція

За даними Кабміну, з 2010 року з України виїхали і не повернулися близько 4 млн українців — 10% працездатного населення країни. Вони не платять податків в Україні, в тому числі єдиний соціальний внесок.

3. Оптимізація податків

Наприклад, поширена схема працевлаштування через укладання договорів з ФОП замість найму працівників за трудовим законодавством. Це дозволяє великим компаніям знизити витрати на сплату ЄСВ та інших відрахувань.

4. Низький пенсійний вік

Реформа 2017 року передбачала часткове вирішення цього питання. Один з її наслідків — для виходу на пенсію співробітнику необхідно не просто досягти певного віку, але й мати достатній страховий стаж (період, коли відбувалися відрахування у ПФ).

Цей показник збільшується щорічно, наприклад, щоб вийти на пенсію у 2020 році, необхідно мати не менше 27 років страхового стажу, а до 2028 року ця планка збільшиться до 35 років. За словами головної економістки Dragon Capital Олени Бєлан, планувалося, що завдяки цьому ефективний трудовий стаж зросте на 4,5 роки в перспективі 10 років, що дозволить якщо не зменшити, то хоча б стабілізувати дефіцит Пенсійного фонду.

5. Політика

Відповідно до реформи, підвищення розміру пенсії безпосередньо прив'язувалося до зростання інфляції і середньої заробітної плати. Однак ця логіка витримується далеко не завжди: як і минулими роками, підвищення пенсій в Україні, як і раніше, відбувається незалежно від успіхів економіки.

«Вже цього року прийнято рішення про виплату карантинних надбавок пенсіонерам старше 80 років, а пізніше — і старше 75 років», — наводить приклад Дарина Марчак, керівник Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки. Всього на ці цілі з держбюджету-2020 витрачено 9,9 млрд грн.

6. Спецпенсії

На забезпечення пенсій військовослужбовців, суддів, прокурорів, чорнобильців та інших спеціальних програм у 2020 році пішло 131 млрд грн — 28,5% всіх пенсійних виплат.

«Проблема в тому, що влада хоче досягти двох взаємовиключних речей: зберегти низькі податки і навантаження на фонд оплати праці і при цьому виплачувати високі пенсії», — зазначає Марчак.

Що заважає запустити накопичувальну систему

Пенсійні системи у розвинених економіках складаються з трьох рівнів:

• солідарний: всі працюючі громадяни віддають частину доходу на виплати пенсіонерам;
• обов'язкові накопичення: всі відраховують частку від зарплати на пенсійні накопичення;
• добровільні накопичення: ті, хто хоче більшого, накопичують за допомогою недержавних пенсійних фондів.

В теорії перший рівень залишається основним, інші — доповнюють його, що підвищує добробут пенсіонера після втрати працездатності. В Україні існують тільки перший і з 2003 року третій рівень. Введення обов'язкових пенсійних накопичень постійно відкладається з 2007 року.

Одна з причин — проблема дефіциту солідарного рівня пенсійної системи. При введенні накопичувальної частини дефіцит може сильно збільшитися.

Верховна Рада зареєструвала два законопроекти про введення в Україні накопичувальних пенсій. Мова про обов'язкову систему, яка торкнеться кожного працюючого українця (законопроект № 2683) та професійних пенсійних накопичень (законопроект № 4408) — перш за все для представників небезпечних і шкідливих професій.

Одне з ключових питань — за рахунок чого будуть профінансовані накопичувальні пенсії. Основних варіантів два: або збільшити «трудові» податки (ЄСВ і податок на доходи фізичних осіб), що підвищить навантаження на бізнес, або відібрати частину надходжень у ПФУ, що збільшить його дефіцит.

До якого варіанту схиляються законодавці? Базові параметри реформи на даний момент — фінансування накопичувальних пенсій за рахунок частини ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб: з кожного з податків на другий рівень пенсійної системи піде по 2%, повідомила голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова.

Відповідний законопроект може бути прийнятий в першому читанні вже до кінця лютого, уточнила вона.

Джерело