"Дивіться російське кіно. Я серйозно. Звісно, не просто так, а з науковою метою." Про це пише у блозі Інформатора Петро Олещук, передають Патріоти України, продовжуючи:

Це – найкращий спосіб аналітики російського зовнішньо-політичного курсу. І не просто аналітики – а стратегічного прогнозу.

1938 рік. В СРСР виходить фільм “Александр Невський”. Створений на держзамовлення. Найкращим режисером СРСР – Ейзенштейном. Затверджений персонально Сталіним.

Що вражає у цьому фільмі? Там, майже, немає “марксизму”. Ні тобі класової боротьби, ні пригнічення. Всі позитивні герої – князі та бояри. Тобто, “експлуататори”. А сам князь Невський (“святий” РПЦ та феодал) – взагалі ідеал людини. Не даремно його зіграв Черкасов – велична зовнішність теж відігравала серйозну роль.

А хто вороги? Вороги – німці, католики, європейці. Ви лише подивіться, що там за типажі! Кожен актор – наче з картин Босха. Абсолютні потвори. Злі, позбавлені людського. Що лише бажають руйнувати, палити та спалювати заживо немовлят.

От вам і ідеологія. Від чистого “марксизму” переходимо до російського імперіалізму. Головний ворог – Європа. І цю Європу може перемогти лише “народ на чолі з елітою”.

І це – не виняток. 1939 року виходить фільм “Мінін і Пожарський”. Знову – ворожий Захід. Знову – “класово-ворожі” герої. “Буржуй” Мінін, та феодал Пожарський.

Вже потім був пакт Молотова – Ріббентропа, анексія Балтії, війна з Фінляндією…

Так само і всі нинішні міфи російсько-української війни були відображені в російських фільмах 90-х.

Той самий “Брат-2”. Там є все. І бездушний, злий “Захід”, де немає нічого людського. І “бандерівці”, що ненавидять все російське. І “Севастополь”, за який треба відповісти.

Ніколи (від початку ери кіно) жоден зовнішньополітичний “крюк” Росії не починався без “арт-підготовки” громадської думки своєї країни у кінематографі. Дивіться кіно, коротше.