"Ейджекс" і ударні бригади британської армії

Зрештою, у 2010 р. вибір зупинили на машині Scout SV, створеної на базі австрійсько-іспанської БМП ASCOD 2 (зараз обидві фірми, які проєктували ASCOD, він же “Улан”, він же “Пісарро”, належать концерну General Dynamics Land Systems).

Спочатку планувалось придбати 1010 машин нової родини, але згодом міністерству оборони довелось зменшити свої апетити. Зараз замовлені 589 машин, які за назвою флагманської моделі іменуються родиною Ajax.

Загальна вартість контракту на їхнє виробництво, укладеного у вересні 2014 р., становить 3,5 мільярди фунтів стерлінгів без ПДВ (бажаючі можуть перерахувати за курсом і витерти скупу сльозу…), ще 390 мільйонів вартує контракт на сервіс машин до 2024 р.

Отже, чим затоварюється британська армія? Усі родина поділяється на шість варіантів:

• баштовий варіант Ajax – 245 машин, у тому числі 198 стандартних Reconnaissance and Strike, 23 машини артилерійських і авіаційних навідників Joint Fire Control і 24 машини спостереження Ground Based Surveillance;
• БТР Ares – 93 екземпляри;
• КШМ Athena – 112;
• машина інженерної розвідки Argus – 51;
• БРЕМ Atlas – 38;
• ремонтна машина Apollo – 50.

“Ейджекс” (англ. Ajax)озброєний 40-мм гарматою СТ40 (спільної франко-британської розробки), яка веде вогонь телескопічними снарядами. Додаткове озброєння – 7,62-мм кулемет L94A1 в керованій дистанційно установці “Конгсберг” “Протектор” на даху башти. “Протекторами” комплектуватимуться й інші машини родини. Самі башти постачатиме німецький “Рейнметалл”, електроніку – французька “Талес”.

Оптичні і акустичні системи розвідки, широкосмугова лінія передачі даних, бортовий комплекс оборони та інші “фічі” роблять “Ейджекс” найбільш досконалою у світі на даний час броньованою розвідувальною машиною – і такою вона залишиться в найближчій перспективі. Схожим до неї за параметрами буде лише австралійський варіант “Боксера” CRV.

За контрактом перші 100 машин родини “Ейджекс” має виготовити завод “Санта Барбара” в Іспанії, а решту 489 – підприємство в Пентербечі (Вельс), спеціально куплене під цю програму концерном GDLS. Планувалось розпочати постачання машин в середині 2019 р., однак станом на січень 2020 р. замовник отримав тільки шість машин у найпростішому варіанті – БТР “Арес”. В лютому їх передали навчальному центру в Бовінгтоні. Для того, щоб перший полк (власне, батальйон, але британці називають їх полками) досяг початкової бойової готовності потрібні 20-25 машин усіх шести варіантів. Хоч Міністерство оборони Сполученого Королівства стверджує, що це має відбутись у липні 2020 р., більш реалістично настроєні спостерігачі вважають, що реально боєздатним перший полк “Ейджексів” стане в середині 2021 р.

Яке ж місце займуть “Ейджекси” в британській армії? Поряд з колісними БТР “Боксер” вони складуть основу двох з’єднань нового типу – ударних бригад (Strike Brigade). Такі бригади можна класифікувати як “середні”. Позбавлені танків, вони приблизно відповідають американським бригадам “Страйкер”.

Кожна ударна бригада включатиме два полки “Ейджексів” і два батальйони “Боксерів”. З чотирьох частин, які отримають “Ейджекси”, три будуть переозброєні з БРМ родини CVR(T), а одна – з танків “Челленджер 2” (кількість танків в строю британської армії скоротиться з 227 до 148, а полків – з трьох до двох…). За штатом кожен полк матиме 44 БРМ “Ейджекс”, а разом з варіантами іншого призначення – 90-100 машин цієї родини.

Структура ударної бригади орієнтована на експедиційні дії. Досвід таких операцій показує, що у більшості випадків можна обійтись без танків. От тільки що буде, коли противник матиме важче озброєння? Принагідно можна згадати одну британську традицію: відсутність ПТРК в комплексах озброєння гусеничних броньованих машин. Ні БМП “Ворріор”, ні БРМ “Ейджекс” їх не мають. Але “Ворріор” в реаліях 80-90-х рр. минулого століття мала підтримку не лише танків, але й самохідних ПТРК “Стрікер” (зняті з озброєння у 2005 р.). В ударній же бригаді максимальний калібр озброєння бойових машин зменшиться зі 120 до 40 мм, а єдиним протитанковим засобом будуть переносні комплекси “Джавелін”. Чи вистачить цього в справжніх боях – на кштат тих, що точились (і точаться) на Донбасі? Як видається, самі британські військові у цьому остаточно не впевнені і розглядають свою затію з ударними бригадами як своєрідний експеримент. Зате безумовною суттєвою перевагою з точки зору логістики постає наявність в бригаді лише двох типів базових машин.

Чи розвиватиметься програма “Ейджекс” далі? Думаю, що так. Вже за кілька років британські армії треба буде обирати заміну “Ворріорам”, і “Ейджекс” видається цілком природнім кандидатом. Він на голову випереджає “Ворріора” за озброєнням (встановлена на “Ворріорі” 30-мм гармата “Рарден” не лише слабша від СТ40, але й не є автоматичною в повному сенсі цього слова, бо заряджається триснарядними обоймами) та бортовим обладнанням (навіть з врахуванням ймовірного його спрощення у варіанті БМП порівняно з БРМ). Маса “Ворріора”, тюнінгованого для участі у закордонних місіях, сягає 38 тонн. Стільки ж важить і “Ейджекс”, але він має дизель потужністю 810 к.с., а “Ворріор” – лише 550 к.с. Однак така заміна – це справа досить віддаленої перспективи. Поки ж британці збираються модернізувати “Ворріор” за програмою WCSP. При цьому двигун і трансмісія залишаться старими, гармату “Рарден” замінять на СТ40, командир і навідник отримують незалежні приціли. Ймовірно, модернізації піддадуть 250-280 “Ворріорів” – для чотирьох батальойонів БМП, які залишаться в складі британської армії.

Ну і насамкінець треба сказати, що розробник пропонує британські армії цілу низку додаткових варіантів “Ейджекса” – медико-евакуаційну машину, мостовкладальник, машину вогневої підтримки (ерзац-танк) зі 120-мм гарматою тощо.

Джерело