Ніякого шампанського, новорічного вогника і феєрверків — в Старий Новий рік прийнято щедрувати, ворожити на судженого, переодягатися в тварин і фольклорних персонажів, а також збиратися за столом всією сім'єю, повідомляють Патріоти України.
За старовинними українськими традиціями, святкування Старого Нового року починалася з ранкового обходу дворів — діти вітали дорослих і бажали їм усіляких гараздів. Увечері подібний обряд вже робили дівчата, співаючи щедрівки. Люди вбиралися в яскраві костюми і проводили цей вечір весело з піснями, поздоровленнями і традиційними стравами.
Стіл в цей вечір був по-справжньому щедрим — пироги, млинці, вареники, домашні ковбаси. Це робилося для того, щоб наступний рік став таким же багатим, як святковий стіл. Віталися будь-які м’ясні страви, а от рибу подавати в цей день було поганою прикметою, вважалося, що так «з дому може спливти щастя».
У цей вечір дівчата ворожили на судженого і майбутні події в новому році. За начинку страви можна було зрозуміти, що чекає кожну.
Також існувала традиція ходити зі щедрою кутею до сусідів і просити прощення за образи, щоб новий рік зустріти мирно.

За старих часів щедрівки були важливим елементом народних гулянь. Якщо в колядках часто прославляють Христа, то в щедрівках — співають до господаря.

***
Щедрівочка щедрувала,
Під віконцем ночувала,
Чи баран, чи вівця,
Подавайте блинця,
Не кусайте, не ломайте,
А по цілому давайте!
Щедрий вечір, добрий вечір!
***
Васильєва мати
Пішла щедрувати,
По полю пшеничку розсівати.
Зароди, Боже, пшеничку,
Ячменю, гречишки.
***
Щедрик добрий, я не згірший,
Дайте млинця, котрий більший!
Що щедрушка-то пампушка,
Що й щедреник-то й вареник.

Противник (російські війська) продовжує утримувати позиції вздовж річок Вовча та Солона на ділянці їхнього злитті (район Новопавлівки та на південь від неї), на заході Донецької та на південному сході Дніпропетровської областей України. Водночас російс...
У різних регіонах України можна почути слова, які рідко зустрічаються у сучасній розмовній мові, але мають цікаву історію, одне з таких – "ковбаня". Так називали глибоку яму, западину або велику вибоїну на дорозі чи ґрунті, це слово могло бути знайомим...