"Як виникла в Україні мережа лабораторій, котру рашисти називають "американськими", - Євген Дикий

"В арсеналі російської гібридної війни насправді не так вже і багато фейкових меседжів, які в дещо різних варіантах повторюються знову та знову, на якийсь час відкладаються "у шухляду", а потім по ситуації знову "реанімуються". Серед таких притрушених фейків легенда про "секретні американські біологічні лабораторії в Україні" вже була зовсім призабулась, але от коронокриза створила ситуацію підвищеної уваги до будь-чого зі словом "вірус" - і вуаля, рашистська пропаганда знову годує нас "байками зі склепу" про біологічну зброю, яку таємно розробляє ЦРУ прямо у нас під носом", - пише колишній доброволець "Айдару" та біолог Євген Дикий на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Спершу цю маячню озвучують так звані "офіційні представники" віднедавна Сталінської та Ворошиловградської "казкових республік", далі її повторюють на медвечуківському 112-му каналі, і от "хід конем" - мегарейтингові "Плюси", "кузня президентів" та "ядерна зброя Коломойського" , у прайм-тайм озвучує цю саму кремлівську страшилку.

Невеликий камінг-аут: про "американські лабораторії" в Україні я знаю не з чужих слів. Майже 2 роки, з весни 2016 до лютого 2018, я був т.в.о. директора однієї з них, притому "найстрашнішої" - Протичумного інституту імені Мечникова в Одесі, де розташована збудована американцями єдина в Україні лабораторія 3-го рівня біологічного захисту (вище лише 4-й рівень, таких лабораторій в країні поки нема). Тобто якби хтось в Україні дійсно виробляв біозброю, то це автор цього тексту. Однак мушу розчарувати – не лише не виробляв, але навіть при всьому бажанні не зміг би. І не зміг би в першу чергу саме через американців.

Отже, звідки ж насправді ростуть ноги цього шедевра рашитської пропаганди? У далекому 1979-му СРСР, США та інші держави підписали угоду про заборону розробки та виготовлення біозброї. Всі держави прийшли до висновку, що ця зброя є надто неконтрольованою, щоб реально її використовувати у бойових діях, і з доволі легким серцем відмовились від дуже дорогих та складних програм виготовлення того, що потім невідомо як себе поведе. Всі, крім одної. Під час горбачовської "перестройки" один з перебіжчиків – керівників радянської програми біоозброєння розкрив Заходу очі на те, що виявляється СРСР і не думав виконувати ним же ініційовану Конвенцію про заборону біозброї, і жодний із секретних інститутів чи заводів радянської програми біологічної війни ні на день не припиняв своєї роботи. Зупинились ці "фабрики чорної смерті" лише у 1992, після розпаду СРСР. І саме тоді, у 1992, став зрозумілим реальний масштаб цього виробництва.

Здавалося б, можна було зітхнути із полегшенням. Але ж на пострадянському просторі почалися "лихі дев’яності", сотні безробітних вчених, раніше задіяних у секретних лабораторіях, почали шукати роботу, а доступ до нещодавно абсолютно засекречених штамів бактерій та вірусів став лише питанням грошей, притому навіть не дуже значних. Тим часом на заміну "холодній війні" прийшли численні війни між державами та терористичними організаціями, і загроза біологічного тероризму стала із суто теоретичної цілком реальною, особливо після спроб японської секти "Аум Синрікьо" використати "сибірку", та після поширення спор тої ж "сибірки" поштою у США. Якась кількість вчорашніх "бійців бактеріального фронту" виїхали з пост-СРСР на Захід, де стали провідними консультантами у запобіганні біотероризму, але ж більшість лишилась вдома. Хтось почав отримувати спокусливі пропозиції з Китаю та Ірану, хтось почав приторговувати попередніми напрацюваннями… І ось на зламі 90-х – двохтисячних США визнали загрозу "розповзання" фахівців з біозброї та штамів "бойового вірусла" з пост-СРСР до країн "третього світу" досить серйозною, щоб почати їй протидіяти. Так і виникла програма Міністерства оборони США, про яку натхненно брешуть російські пропагандони та їхні ретранлсятори в Україні.

Суть програми проста як двері: дати обладнання та кошти на дослідження місцевим екс-фахівцям з біозброї, в обмін на те, що вони займатимуться цілком мирними речима, за чим приглядатимуть представники спонсорів, тобто американські військові. Це точно така програма роззброєння та конверсії, як аналогічні програми у сфері ядерної та хімічної зброї, реалізовані Штатами по всьому СНД. Суть цих програм дуже просто та цинічно можна висловити так: США платять за те, щоб небезпечні фахівці сиділи вдома під наглядом та робили безпечні мирні досліди, а не їхали "заробітчанами" на запрошення ісламістів, наркобаронів чи комуністів до країн, ворожих Заходу. Ну і звісно ж, важливою умовою надання коштів є те, щоб небезпечні "іграшки" - ядерні матеріали, токсини, штами бацил та вірусів, - також були під наглядом, інвентаризовані, обліковані, під належною охороною, а не продавались через Інтернет невідомим "клієнтам".

Ось так і виникла мережа лабораторій, які рашисти називають "американськими". Насправді всі ці лабораторії належать і завжди належали Україні, частина з них є установами МОЗ (на базі двох наукових інститутів та решта на базі СЕС – так, "секретні" лабораторії на повірку належать звичайнісіньким санепідстанціям), частина установами Продспоживслужби (ветеринарні лабораторії). Вони не є ні військовими, ні навіть просто "режимними" об’єктами, це абсолютно відкриті цивільні установи, скажу більше – в бутність в.о. директора "страшної" одеської "Протичумки" я кілька разів просив хоча б надати інституту державну поліцейську охорону, але ж "не полагається", тож був змушений в межах куцого бюджету наймати дідусів – вахтерів – правда, дуже схоже на "секретну лабу ЦРУ"?.. Жодний (!) американець жодного дня не працював ні в одній із цих лабораторій, там виключно наш персонал, притому значною мірою ще той, з радянської доби, який досі на "піндосів" дивиться крізь ватні окуляри з прицілом.

А що ж американські військові? А вони дали гроші на обладнання лабораторій, значною мірою самі навіть їх обладнали, потім ще пару років фінансували їх утримання. Згідно міждержавної угоди, Україна впродовж трьох років мала перебрати на себе подальше фінансування коштовного подарунку, але вийшло приблизно як з "бомжем", якому подарували "Порше" - він покатався, поки не скінчився бак у бензині, а далі закинув дорогу тачку іржавіти, бо не мав на що її утримувати. Саме так склалась доля всіх "американських" лабораторій в Україні – саме тому, що вони не американські, а подаровані Штатами нам. Все, що американці можуть робити наразі – це час від часу підкидати крихітні мікрогрантики, щоб мати можливість хоча б контролювати збереження штамів небезпечних патогенів, і от до цього контролю аби хоча б не розікрали штами, зводиться їхня "страшна" діяльність останніми роками.

А суто теоретично, чи можна було б в цих лабораторіях робити біозброю? Так от саме над цим американці попрацювали найбільше – над тим, щоб при всьому бажанні ніхто з персоналу не мав такої можливості. Лабораторії мають повний "фарш" для діагностики, але саме для діагностики – жодних маніпуляцій із вірусом чи бактерією, крім її виявлення із принесених зразків та "архівування" у колекції штамів там фізично не можливо зробити. Не те що генетично модифікувати, але навіть розмножити у більш-менш помітній кількості жодна з цих лабораторій не дозволяє, і саме над цим фахівці з Міноборони США попрацювали так ретельно, що мене як біолога це навіть дратувало у бутність "чумним директором" - у жодній з університетських лабораторій я не стикався із такими жорсткими обмеженнями, наприклад із забороною купити (навіть не з гранту, а на свої "кровні") ліофільної сушарки чи будь-якого іншого пристрою для "тиражування" та потенційного транспортування бацил чи вірусів. Але ж хто платить, той замовляє музику, і американська "музика" зводилась саме до цього "мотиву" - жодного шансу на подвійне використання лабораторій та штамів…

З колекцією штамів до речі окрема історія – від самого початку програми американська сторона намагалась домогтись від України зменшення кількості колекцій штамів та створення єдиного централізованого місця їх збереження. Не домоглась, бо цьому завадили конкуренція між нашими інститутами, але такі плани наскільки знаю досі обговорюються, а тим часом американські інспектори вимушені розриватись, регулярно перевіряючи наявні три основні колекції патогенів людини та ще пару ветеринарних колекцій патогенів тварин. І тут не те що нема нічого "секретно - ЦРУшного", а швидше навпаки: американці намагаються домогтися від України більшої прозорості та контрольованості колекцій, але розбиваються об наш непереможний бардак… Ось насправді як виглядає вся "таємна історія американських секретних лабораторій в Україні".

Чи складно дізнатись все те, що я тут виклав? Та як два пальці просто, достатньо поцікавитись. Але ж ні, журналісти "Плюсів" не лише не спробували розібратись із походженням москальського фейку та порівняти легенду кремлівської пропаганди із реальністю. Навпаки, з репортажу очевидно, що автори цілком навмисно перекрутили і збрехали, насправді маючи доступ до реальної інформації – так, у них в розпорядженні була відповідь Посольства США, з якої навмисне вибрали лише один (!) рядок, який з величезною натяжкою і поза контекстом можна трактувати як "визнання" (хоча теж не переконливо), і свідомо проігнорували весь наступний текст.

В країні неважко знайти експертів з біобезпеки, батеріології та вірусології, натомість єдиним "експертом" виступає відомий прокремлівський політолог. Не перевірили навіть правовий статус та приналежність лабораторій, не кажучи про все інше. Загалом маємо настільки типовий російський фейк-репортаж, що просто нема де ставити тавро. Тут навіть нема чого професійно коментувати, хіба що потрібна консультація правників – бо або я чогось не розумію, або цей "репортаж" є кримінальним злочином: завідомо неправдивим повідомленням про вчинення тяжкого правопорушення.

Отже, відкладаємо вірусологію та бактеріологію вбік, з ними все просто та зрозуміло. Питання – що означає такий перехід "Плюсів" від завуальованих маніпуляцій до відвертої трансляції дуже "топорно" зроблених у Москві нахабних фейків?

Схоже, що власник "Плюсів" перейшов межу, за якою лише шлях під Росію. Схоже, на Заході пана Коломойського вже настільки зачекалась в’язниця, що врятувати його від депортації скоро зможе лише окупація нашої країни Росією. А ще схоже Росія поставила свої умови – відпрацювати "гріх" тимчасового союзу Коломойського з українськими патріотами у 2014-му. І загнаний в глухий кут олігарх робить останню спробу уникнути криміналу за мегамасштабні фінансові злочини - кидає весь свій медіа-ресурс на "злив" України під РФ.

З цього моменту знаємо: "Плюси" - ще один інструмент інформаційної агресії проти нас та нашої країни. Зрада вже сталась, тепер "Плюси" та їхній власник остаточно зайняли своє місце у ворожих лавах, разом із Медвечуком та медвечуківською медіа-імперією. Тепер кожне слово, що звучить з екрану "Плюсів", слід сприйматия к потенційну ворожу пропаганду, як чергового "розіп’ятого хлопчика", а рівень довіри до каналу тепер дорівнює довірі до "прес-служби ЛДНР". Обережно: заражено, і дуже небезпечно. Вірус гібридної війни – дуже страшна інфекція. Але принаймні ми попереджені, і маємо вжити заходів інформаційної гігієни. Повний "карантин" "Плюсів" - тепер найменше, що ми можемо і повинні зробити. Така от "бактеріологія"…