Європа на прицілі: Путін розглядає можливість провокацій проти НАТО — WP

НАТО готується до ескалації на тлі сумнівів у відданості Трампа Альянсу.

Війна РФ проти України, можливо, вступає в нову небезпечну фазу, оскільки Росія, яка опинилася в скрутному становищі, ймовірно, оцінює можливість ескалації шляхом обмежених ударів або військових вторгнень проти європейських членів НАТО, таких як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться. Про це пише в статті для WP оглядач Девід Ігнатіус.

“Я б сказав, що ризик ескалації реальний і зростає — головним чином тому, що [російський диктатор Владімір] Путін перебуває під дедалі більшим тиском у себе в країні та зазнає невдач на полі бою”, — зазначив колишній директор ЦРУ Вільям Бернс.

За словами чиновників, протягом останнього місяця США попереджали європейських союзників про зростання небезпеки.

Саме так війни можуть виходити за “узгоджені межі бойових дій” та перетворюватися на глобальні катастрофи. Оскільки Росія опинилася в “м’ясорубці” на сході України, щомісяця зазнаючи десятки тисяч втрат, існує небезпека, що Путін спробує вдатися до дій проти НАТО саме в той момент, коли США віддаляються від Альянсу.

Побоювання щодо розгортання масштабнішої війни з’являються на тлі щорічного саміту НАТО, який стартує у вівторок, 7 липня, в Анкарі. Європейські лідери не знають, як президент США Дональд Трамп відреагує на російські провокації. Чи стане він на бік союзників та України, щоб стримати загрози з боку Путіна? Чи дистанціюється в разі конфлікту? Прихильники України стверджують, що відступ Трампа посилить сформоване після війни США з Іраном у світі враження про те, що Америка є наддержавою, яка втрачає вплив.

“Саміт НАТО — це нагода для адміністрації Трампа продемонструвати впевненість, силу та лідерство”, — зазначає колишній посол США в Україні Вільям Тейлор.

Нещодавні успіхи України на полі бою дають Трампу важелі впливу, щоб змусити Москву піти на угоду, яка могла б покласти край війні, вважає Тейлор. Однак немає жодних ознак готовності Путіна йти на компроміс щодо основних питань.

Деякі аналітики вважають, що нещодавні розмови про ескалацію — це лише “брязкання зброєю” з боку Кремля. Представники розвідки поки що не фіксують фактичного переміщення російських військ у напрямку кордонів НАТО чи іншої “оперативної підготовки”. Проте чиновники заявляють про ознаки того, що Росія “струшує пил” із планів атак на об’єкти НАТО, активно оцінюючи таку можливість.

Війна РФ проти України вже загострилася. Україна завдає ударів углиб території Росії, бомбардуючи російські нафтопереробні об’єкти, спровокувавши паливну кризу в РФ. Москва різко посилює обстріли України балістичними ракетами, коли країна стикається з дефіцитом ракет Patriot для самооборони.

Нове занепокоєння викликає те, що війна може поширитися за межі України та РФ. Союзники в НАТО заявляють, що отримують такі попередження від ЦРУ, підкріплюючи власні повідомлення про небезпеку ескалації з боку РФ. Днями ЗМІ писали, що Росія може вчинити збройну провокацію проти Польщі, щоб перевірити реакцію НАТО.

“Ми усвідомлюємо ці загрози, зокрема завдяки інформації від наших союзників. Я не хочу нікого лякати, але найближчі місяці можуть виявитися критичними, особливо в країнах Балтії, де ці побоювання відчутні”, — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Три країни Балтії — Латвія, Литва та Естонія — обмірковують, як вони реагуватимуть на можливий російський напад. Один європейський чиновник заявив, що Естонія відповість Москві, якщо виявить на своїй території підрозділ російської розвідки ГРУ. За словами джерел WP у НАТО, найкращим засобом стримування для країн Балтії є ефективне повітряне та наземне спостереження, яке дозволяє виявляти будь-яку російську присутність і швидко реагувати на неї.

Калінінград, російський анклав між Польщею та Литвою, є потенційним осередком напруженості. Російські війська, що там дислокуються, можуть швидко рушити на північ або південь на територію НАТО. Однак представники Альянсу зазначають, що якщо вони перемістять війська до кордону з Калінінградом для стримування Росії, Путін може використати це як привід для нападу.

Ще однією ключовою територією є Білорусь. Минулого місяця президент України Володимир Зеленський попередив, що якщо Білорусь дозволить Росії використовувати свою територію для здійснення атак, Україна реагуватиме відповідно. З огляду на нещодавні успіхи Києва в кампанії ударів безпілотниками та ракетами середньої дальності по Росії, білоруський лідер Аляксандр Лукашенка, схоже, відступив. Це стало ознакою нової здатності України проєктувати силу.

Тим часом по всій Європі ширяться розмови про війну. ЗМІ пишуть про ознаки, які вказують на те, що Росія готує військові провокації проти країн Балтії або Польщі. Велика Британія також зіткнулася з російськими провокаціями. Британське Міністерство оборони заявило, що 2 липня до авіаносця HMS Prince of Wales “неодноразово наближався” російський літак, який “скинув поблизу кілька гідроакустичних буїв і не відповідав на виклики на міжнародних частотах безпеки”.

Путін повинен ретельно оцінити свою тактику ескалації. У російського диктатора є вибір: утримувати будь-які дії на “гібридному” рівні, не доходячи до відкритого нападу, який може спровокувати військову реакцію НАТО, або ж завдати сильнішого удару, розраховуючи на те, що Трамп не відреагує, а зобов’язання Альянсу за статтею 5 виявляться “паперовим тигром”.

Повномасштабна війна РФ проти України триває вже п’ятий рік. Існує ризик, що вона вийде за межі будь-яких залишків стримувальних факторів. Європа опинилася на прицілі РФ і європейські лідери обговорюють, як підготуватися до можливого розширення війни.

Де ж кнопка деескалації? За даними розвідки, саме це питання дедалі частіше задають собі російські олігархи. Голова російського “Сбербанку” Герман Греф минулого тижня публічно заявив, що російська економіка “просто не зможе вижити протягом тривалого періоду” за нинішніх умов тиску.

Хто міг би стримати цю війну та підштовхнути супротивників до укладення мирної угоди? Відповідь — Дональд Трамп, потенційний миротворець. На саміті НАТО в Анкарі світ побачить, чи серйозно президент США ставиться до цього завдання, зазначає Ігнатіус.

FT писала про чотири основні шляхи ескалації для Путіна, який відчуває дедалі більший тиск. Перший — це звичайні військові дії на полі бою проти України. Другий — застосування ядерної зброї. Третій — прямий напад на НАТО. Четвертий — “гібридна війна”, яка передбачає таємні спроби Росії завдати удару по західній інфраструктурі або окремих діячах.

Загалом серед західних стратегів є два напрямки думок. Згідно з першим напрямком, війна вступає в дуже небезпечний період і загнаний у кут Путін, ймовірно, вдасться до агресивних дій, намагаючись змінити ситуацію. Згідно з другим, реальні можливості Путіна щодо ескалації насправді досить обмежені. Тож більша небезпека може полягати в тому, що західні політики настільки злякаються загрози ескалації з боку РФ, що почнуть тиснути на Україну, аби та відступила. Мало хто вірить, що глава Кремля може визнати потенційну поразку, тому питання полягає в тому, що ж зробить Путін? Україна та західні союзники готуються до небезпечного літа.

Джерело