Як відзначив новопризначений радник міністра оборони з технологічних питань з позивним Флеш, ворог відновлює супутниковий зв’язок на базі своїх супутників «Ямал» і «Експрес».
На фронті вже фіксують термінове постачання тарілок для супутникового інтернету. Але нюанс полягає в тому, що всі вони повернуті на південь і південний схід.
А тому якщо на Харківщині це вирішить їхні проблеми, то на Запоріжжі вони й далі залишаться достатньо «сліпими». А саме цей напрямок для України є з одного боку найбільш вразливим, а з іншого стратегічно необхідним. Не дарма контрнаступ в 2023 році відбувся саме тут.
Ймовірно, наше військове керівництво готувало для південного фронту певні плани й на 2026 рік, про що неодноразово ходили чутки. Адже раптове позбавлення ворога супутникового зв’язку – це вагома перевага, яка у поєднанні із наземними діями могла б принести неочікуваний для результат.
Логічно припустити, що до такої акції готувалися заздалегідь, однак мабуть наближення фронту до Запоріжжя, прорив під Гуляйполем і врешті поява старлінків на шахедах змусили нас пришвидшити хід подій. Як це відобразиться на фронті побачимо згодом.
А зараз окупанти використовуючи останні морозні дніd’ намагаються форсувати замерзлі річки. Рекордний спалах їхньої активності відбувся 7 і 8 лютого, коли вороги здійснили понад 600 штурмів, або майже половину за весь тиждень.
Вже видно, що основною тенденцією лютого стане зміщення акцентів із Покровського напрямку на Гуляйпільський та Слов’яно-Костянтинівський. Так Покровськ все ще залишається лідером за інтенсивністю боїв, але якщо раніше тут відбувались понад 30%, то зараз 23% із тенденцією до зменшення.
На Слов’янському фронті цього тижня росіяни посилили наступ на Криву Луку. За цим селом розташовані панівні висоти на узбережжі Сіверського Дінця. У випадку, якщо ворог зможе їх захопити, то обороняти Лиман стане дуже важко, а також окупанти здобудуть вагому перевагу в наступі на Слов’янськ.
Наразі ж вони форсували замерзлий Сіверський Донець на двокілометровій ділянці в районі села Закітне. В самому селі ведуться бойові дії. Разом з тим це значно погіршило позиції наших оборонців у Ямполі.
Північна частина селища опинилась повністю під контролем ворога, який продовжує витісняти Сили оборони на південь, до берегів Сіверського Дінця та до колись курортних сіл посеред лісу Озерна і Діброва.
Другим вектором наступу на Слов’янськ російські війська обрали дорогу з Бахмута на Слов’янськ.
Наступаючи вздовж якої вони хочуть зайти на панівні висоти, що тягнуться з півдня на північ і нависають над Краматорськом і Слов’янськом. Через всі найвищі точки цієї височини проходить канал Сіверодонецьк-Донбас. Саме битва за нього буде головною подією у наступні місяці.
Росіяни вже присутні як на височині так і на обох берегах каналу в районі села Новомаркове, але тривалий час не можуть тут просуватися далі. Тому створили ще кілька напрямків атак з яких хочуть штурмувати височину.
Один напрямок йде через села Міньківка та Привільне, а інший – з Васюківки до Федорівки Другої.
Саме там у лютому ворог зумів значно розширити зону свого контролю, захопити кілька сіл, зав’язати бої за Никифорівку та вийти на підступи Федорівки Другої.
Одночасно вони зайшли у фланг нашим оборонцям у Привіллі, що може призвести до згортання нашої оборони у цих селах та відходу до нових рубежів вздовж каналу.
Тим часом на Гуляйпільському напрямку, а також північніше на межі Запорізької та Дніпровської областей відбуваються важкі зустрічні бої.
У січні і на початку лютого росіяни перетнули річку Гайчур та намагались наступати на трьох ділянках, зокрема на Тернувате, Верхню Терсу та Залізничне. У випадку їхнього успіху міг відбутися значний обвал Гуляйпільського фронту та наближення бойових дій до Оріхова ще й зі східного флангу.
Тож поки ворог розширював сіру зону і не закріпився, Сили оборони здійснили цілу низку контрзаходів, які генштаб назвав розвідувально-пошуковими діями та зачисткою сіл.
ЗСУ вдалося ліквідувати штурмові групи окупантів у Тернуватому, та у двох навколишніх селах. Також на цій ділянці фронту ми намагаємось відкинути ворога з правобережжя Гайчура в районі Добропілля та Прилук. Бої тут поки ще тривають.
Південніше, де росіяни закріпилися на правобережжі Гайчура в селі Зелене, все ще проводиться ліквідація спроб їхнього просування до Верхньої Терси.
Найбільш загрозлива ситуація зберігається в Залізничному, адже тут ворог наступає одразу із двох флангів.
З півдня, де вони поступово займають квартали Гуляйполя і таким чином, хочуть зайти в тил нашим захисникам, які тримають оборону в західній частині міста.
А також з півночі, від вже захопленого села Зелене. Днями наші військові контратакували на цій ділянці та відбили село Староукраїнку й захопили полонених росіян.
Кілька діб поспіль російська пропагандистська машина кричить про початок масштабного контрнаступу ЗСУ на адмінмежі Дніпровщини і навіть про наш прорив на 16 км.
Однак радше за все мова йде про зачистку сірих зон, де окупанти не мали достатньо сил, щоб закріпитися, а села ледь утримувалися поодинокими штурмовиками.
Справді генштаб на своїх картах показав, що ЗСУ розширили зону свого контролю в районі сіл Вербове та Вишневе, однак про велику контрнаступальну кампанію поки не йдеться.
Наразі ж чекаємо коли туман війни розвіється і можна буде проаналізувати наслідки боїв на Гуляйпільському фронті.
Скандально відомий колишній співробітник посольства України у США Андрій Теліженко, якого американська влада офіційно визнала російським агентом, долучився до інформаційної кампанії проти українського скелетоніста Владислава Гераскевича. На тлі судовог...
Після відключення Маском Старлінків для росіян у них на фронті ліг супутниковий зв’язок. А потім вони вирішили добити себе ще й самі, значно сповільнивши роботу Телеграму, який їхня армія теж використовувала для зв’язку. Як відзначив новопризначений ра...