Карта бойових дій за період 2-9 серпня: Покровськ і Куп’янськ готуються до оточення

Попри те, що темпи наступу росіян цього тижня були найменшими з початку "літньої" кампанії, однак вони концентрувалися по всій лінії фронту. Більш активними, ніж зазвичай, були Куп’янський і Сіверський фронт. Довкола Покровська й на Лиманському напрямку стабільно відбувається майже половина всіх боїв на фронті, а от на Сумщині кількість боєзіткнень постійно зменшується

Куп’янськ – загадка Радьківки

Тиждень тому російські війська фіксували не тільки в Радьківці, а й атакували Московку, де вони рухалися в напрямку основної дороги, яка веде до Куп’янська. Очевидно, що в разі перерізання траси Р07 Харків – Куп’янськ місто опиниться фактично в оточенні, без можливості забезпечувати логістику. І тоді швидка втрата Куп’янська буде неминучою. Водночас Сили оборони заперечили втрату Радьківки та показали відео своєї присутності в селі, а отже, наразі за нього тривають бої. Очевидно, що в ЗСУ розуміють небезпеку оточення Куп’янська, а тому вживають контрзаходів, аби не допустити цього.

ЗС РФ прориваються до Сіверська й Лимана

Хоча з півночі наступ на Лиман через Карпівку і Дробишеве фактично загальмував, але натомість ворогу вдалося значно просунутися на східному фланзі. Зокрема, окупанти змогли майже повністю окупувати Ямполівку, а також прорватися по двох напрямках і закріпитися в Торському. Бойові дії фактично тривають у всьому селі, а фронт пролягає вздовж річки Чорний Жеребець, яку путіністи намагаються форсувати. У районі села Зарічного в них уже була спроба наступу, яку Сили оборони успішно відбили. Однак сам вихід росіян широким фронтом до Чорного Жеребця та поступова окупація Торського повертає нас до 2022 року, коли окупанти таки зуміли форсувати річку й невдовзі окупувати Лиман. Відтак і зараз загроза є доволі реальною.

Тим паче, що паралельно вони доволі стрімко просуваються в Серебрянському лісництві, де фронт понад 2 роки був майже непорушним, а зараз становище ЗСУ тут суттєво погіршилося. На одній ділянці ворог навіть зумів створити для наших військових зону оточення, з якого вони можуть вибратися, тільки перепливши доволі широку річку Сіверський Донець. Одночасно ЗС РФ посилили тиск з іншого берега річки на Григорівку та Серебрянку. Таким чином вони намагаються рухатися по обох берегах річки й не тільки наступають на Лиман, а й заходять з обох флангів на Сіверськ, на який триває повзучий наступ. Місто є не тільки нашим найбільш віддаленим на схід форпостом, а й воротами до Слов’янська, зрештою, як і Лиман.

Фронт поступово наближається до Костянтинівки

Хоча стрімкого просування окупанти тут не мають, але щотижня вони захоплюють якісь важливі наші укріпрайони по всьому периметру фронту. Зокрема, стрімко просунулися на 3,5 км між Торецьком і Диліївкою в напрямку Клебана-Бика. Одночасно ворог захопив ще кілька кварталів у самому Торецьку та намагається атакувати з Торецька на той же Клебан-Бик, щоб остаточно перерізати логістику до міста. З іншого флангу росіяни штурмують Щербинівку, а їхні передові загони навіть намагалися атакувати Катеринівку. Все це створює передумови до того, що ЗСУ будуть змушені невдовзі залишати Торецьк, якщо наступ на Клебан-Бик матиме успішний розвиток для путіністів. На західному фланзі росіяни майже повністю окупували наш укріпрайон в Яблунівці, а в Олександро-Калиновому й надалі тривають запеклі бої, які вирішать долю значної території на південь від водосховища. Якщо ворог і тут просунеться, то Силам оборони доводиться згортати оборону від Торецька до Яблунівки та закріплятися на північ від водосховища. З іншого боку, за місяць боїв вони зуміли тільки пробитися до Яблунівки, а Сили оборони стримують російську нечисть на всіх інших ділянках цього фронту.

Разом з тим росіяни намагаються обійти Костянтинівку із заходу. Тут вони застрягли на дорозі Покровськ – Костянтинівка, але мають просування дещо західніше, де окупували Попів Яр, а також зайшли з боями в Полтавку. Хоча динаміка ворожого наступу тут доволі повільна – ймовірно, наступ на Клебан-Бик і закриття питання з Торецьком є для них пріоритетнішими.

Оточення Покровська

З кожним тижнем ця загроза стає все більш реальною. Особливо після того, як окупанти зуміли прорватися до Родинського не тільки фронтально, але ще й з півночі біля Сухецького. До перерізання траси Покровськ – Добропілля тут залишилося менш ніж 3 км. Фактично розпочалася битва за Родинське, яка визначатиме, наскільки швидко росіяни зможуть просуватися далі на захід і перерізати всю логістику в районі Гришиного. Після цього Мирноград і Покровськ опиняться в оперативному оточенні, адже без постачання тримати оборону міста буде надскладно.

Одночасно окупанти намагаються пробитися до Добропілля. Біля Нового Шахового вже були бої з передовими загонами ворога. Але, наприклад, біля Маяка й Володимирівки ЗСУ контратакували й зупинили просування путіністів. Так само окупантів зупинили в Новоекономічному.

На протилежному фланзі росіяни мали невелике просування біля Удачного, але закріпитися в селі їм не вдається. Відтак тут вони намагаються розширити фронт на Дніпровщину, щоб обійти наші укріплення біля Покровська по великому колу. За тиждень спромоглися зайняти частину сірої зони біля Новомиколаївки, але закріпитися в самому селі чи навіть форсувати річку Солона Сили оборони їм не дозволили.

Сповільнення на Новопавлівському фронті

Темпи наступу росіян дещо впали з 8-9 км кв на добу до 5-6 км кв, так само зменшилась кількість атак. Ворог здебільшого займається вирівнюванням фронту, як біля Горіхового, та захопленням сірих зон, між Воскресенкою та Комаром, а також біля Зеленого Гаю. Без просування вперед. Єдиним тактичним успіхом стало захоплення невеликого села Дачне, на правому березі річки Вовча. Це перше окуповане село в Дніпропетровській області. Також ЗС РФ закріпляються у Вознесенці та наблизились до Олександрограда на відстань в 1,5 км. Але бої за село ще не розпочались. Ймовірно, російська нечисть збирається із силами, щоб піти на штурм наших укріпрайонів вздовж річки Вовча – Іванівки та Гаврилівки. Також вони готуються наступати на саму Новопавлівку. Розуміючи, що атакувати в лоб для них малоперспективно, ворог планує форсувати річку Солона, щоб обійти Новопавлівку з півночі, але наразі Сили оборони не дають їм цього зробити.

Запорізький фронт

Пробитися через Темирівку за 2 тижні боїв росіяни так і не зуміли, а тому почали пробивати собі обхідний шлях дещо південніше, де вони просунулися на кілька кілометрів на захід від Новополя. Також вони розширили зону свого контролю на північ від Зеленого поля та Новосілки, створюючи перспективу збільшення лінії фронту на межі трьох областей – Донецької, Дніпропетровської та Запорізької. Втім для стрімкого просування у напрямку до Гуляйполя ворог наразі не має достатньо сил, але така загроза все ж зберігається і є вкрай небезпечною для всього запорізького фронту.

Джерело