Коли Путін жартівливо пропонує, щоб указ про скасування блокади видав він, а не Зеленський, це не так уже й смішно, - Портников

"Під час перебування в Італії російський президент Володимир Путін зажадав «повного відновлення економічних відносин Донбасу і України», зокрема – скасування новим президентом Володимиром Зеленським указу його попередника Петра Порошенка про блокаду Донбасу", - пише оглядач Віталій Портников у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Слід, однак, розібратися, що це був за указ і до яких наслідків він призвів. Указ президента в лютому 2017 року вводив в дію відповідне рішення РНБО, яке стосувалося заходів щодо нейтралізації загроз енергетичній безпеці країни. Рішення було ухвалене після блокади пересування поїздів з вугіллям депутатами та активістами, які вимагали зупинити «торгівлю на крові». Сам Порошенко був рішучим супротивником цих дій. «Вони блокують не ОРДЛО, і не їм створюють проблеми. Вони блокують Україну, блокують нашу боротьбу за відновлення територіальної цілісності. Моя тверда позиція, що виключно політико-дипломатичним шляхом ми повинні повернути ці території України», – говорив Порошенко на засіданні РНБО. Якби зараз я приписав цю цитату чинному президенту, більшість читачів мені б повірила.

Проти блокади рішуче висловлювався і Захід. «Блокада залізничного сполучення між контрольованими державною владою територіями і ОРДЛО суперечить інклюзивному підходу до громадян України, які проживають на територіях, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідальні за початок блокади повинні негайно її припинити», – заявляли тоді у представництві ЄС. Проте, громадська думка тоді була не на боці влади, не на боці наших західних союзників, а на боці тих, хто блокаду здійснював. Не допомогли і заяви представників правлячої коаліції в тому, що «основним бенефіціаром блокади стане олігарх Ігор Коломойський» (про це писав, зокрема, депутат Володимир Ар'єв, який стверджував, що кінцева мета блокади – змусити уряд залишити після реконструкції ТЕЦ гарантовані опції під покупку мазуту в «Укртатнафти»).

Владі довелося поступитися. «Торгівля на крові» припинилася. Через два з половиною роки після цього Ігор Коломойський каже про «громадянський конфлікт» на Донбасі, партія «Самопоміч», депутати від якої брали в організації блокади найбільш активну участь, не розраховує сформувати фракцію в новому парламенті, новий президент говорить словами старого з 2017 року.

При цьому Україна продовжує закуповувати той самий антрацит – тільки вже під виглядом імпортного вугілля. Підприємства на окупованій території Донбасу, які до введення блокади продовжували вважатися українськими, «віджаті» у власників, більше не платять податки до українського бюджету, зате поповнюють бюджети «народних республік», а Володимир Путін, фактично, вимагає легалізації цього їхнього нового статусу.

Саме це має на увазі російський президент, коли закликає до скасування блокади – тому що в разі відмови від неї, ми опинимося в зовсім іншій економічній реальності, ніж у 2017 році. І коли Путін жартівливо пропонує, щоб указ про скасування блокади видав він, а не Зеленський, це не так уже й смішно. Тому що за два роки економіка окупованого Донбасу виявилася фактично в російській юрисдикції. А була в українській.

І це те, в чому потрібно зізнатися самим собі. Українське суспільство в будь-яких своїх проявах, від патріотизму до колаборації, стає об'єктом простих маніпуляцій. Боротьба з «торгівлею на крові» самої торгівлі не зупинила. Однак допомогла Кремлю встановити контроль не тільки над територіями, а й над підприємствами окупованих районів. Допомогла розірвати ті зв'язки, які ще існували у жителів цих районів з Україною – коли вони залишалися платниками податків або отримували українські зарплати. А зараз в регіоні все замкнуто на «народні республіки», на окупаційну владу. І Путін, з усього виглядає, хоче легітимізації цієї влади і економіки, яку вона контролює".