Кремль вирішив організувати велику кризу, - Портников

"Влада самопроголошеної ПМР оголосила надзвичайний стан в енергетиці напередодні 1 січня, коли може остаточно припинитися доставка газу з Росії українським маршрутом. При цьому необхідно розуміти, що цей маршрут для доставки газу в Придністров'я — аж ніяк не єдиний. Існує ще й Трансбалканський газопровід. І в Кишиневі, і в Тирасполі очікували, що «Газпром» вживе заходів для постачань газу в Придністров'я саме цим газопроводом. Однак минуло 16 грудня — останній день, коли у російського газового монополіста був шанс забронювати енергетичні потужності", — пише оглядач Віталій Портников у своїй колонці, передають Патріоти України, та продовжує:

"І нічого не сталося. А це означає, що після 1 січня Придністров'я ризикує залишитися без газу, а вся Молдова — без електрики, що генерується саме за допомогою газових постачань із Росії на Молдовській електростанції, розташованій на території Придністров'я, у Дністровську.

Чому «Газпром» не став робити жодних спроб допомогти споживачам із Придністров'я — за умови, що Росія десятиліттями постачала газ до самопроголошеної республіки і не вимагала за нього оплати — пояснити не так вже й важко. Гадаю, Кремль прагне спровокувати енергетичну та економічну кризу в Республіці Молдова напередодні майбутніх парламентських виборів у країні, які відбудуться наступного року. У Москві, схоже, ніхто і не думав відмовлятися від ідеї повернення Молдови в російську «сферу впливу». Першу спробу було зроблено ще під час президентських виборів, коли Маї Санду вдалося перемогти проросійського кандидата Олександра Стояногло тільки завдяки голосам виборців із діаспори.

Але Молдова, по суті - парламентська республіка. Якщо президент не спирається на стійку парламентську більшість, він фактично не має жодного реального впливу на те, що відбувається в державі. Тож якщо проросійським силам вдасться перемогти на виборах до парламенту країни, вони без особливих зусиль перетворять Майю Санду на церемоніального главу держави — як це реально виглядає, ми могли пересвідчитись на прикладі бодай тієї ж Саломе Зурабішвілі в Грузії.

Але для того, щоб у проєвропейських сил на виборах до парламенту не залишилося шансів, і вони не могли б перемогти навіть за допомогою діаспоральних виборців, Кремлю, впевнений, необхідно організувати велику кризу. Що, власне, Росія зараз і намагається зробити — за допомогою створення умов, які унеможливлять постачання електроенергії з Придністров'я. А для цього потрібно, щоб і в самому Придністров'ї не було б газу.

Але водночас важливо розуміти, що якраз у самому Придністров'ї криза набуде набагато серйознішого характеру, ніж на контрольованій із Кишинева території Республіки Молдова. Йдеться про справжнісіньку гуманітарну катастрофу. Не виключено, що багатьом жителям доведеться покинути регіон, а придністровська влада може просто завалитися — якщо не одразу, то вже напевно після того, як Молдавська електростанція виробить останній ресурс. Тобто, Кремль свідомо жертвує інтересами жителів регіону, який кілька разів голосував за приєднання до Росії?

Упевнений, саме так. Тому що Путіну не потрібне Придністров'я. Йому потрібна Молдова. І майбутнім людей, які залишилися в Придністров'ї, він, схоже, готовий пожертвувати в обмін на можливу перемогу проросійських політичних сил на парламентських виборах. Кремлівська арифметика — вона точно не про людські долі.

І це, зрозуміло, стосується аж ніяк не тільки Придністров'я, а й будь-якого контрольованого або анексованого Росією регіону. Путіну, впевнений, не потрібні Абхазія і Південна Осетія — йому потрібна вся Грузія. Путіну не потрібен Крим чи Донбас — йому потрібна вся Україна. І якщо для подальшого продовження зусиль з окупації тієї чи іншої колишньої радянської республіки йому доведеться пожертвувати майбутнім жителів того чи іншого окупованого регіону — він, гадаю, зробить це, не замислившись ні на мить. Та, власне кажучи, вже робить".