Погана новина для фанів "Матриці": Вчені довели неможливість симуляції Всесвіту

Впродовж останніх років філософи та вчені дискутували про те, чи може реальність бути симуляцією, створеною вищим інтелектом. Однак останні дослідження надають переконливі математичні докази того, що такий сценарій є не просто малоймовірним, а й неможливим. Дослідження пропонує нові уявлення про те, як функціонує сама реальність, і припускає, що наш Всесвіт побудований на принципах, які не можуть бути відтворені жодним обчислювальним процесомпи. Про це пише Mint, передають Патріоти України.

Дослідницька група з кампусу Оканаган Університету Британської Колумбії під керівництвом доктора Міра Файзала представила математичні докази, які спростовують гіпотезу про симуляцію. Дослідження під назвою "Наслідки невизначеності у фізиці для теорії всього" доходить висновку, що Всесвіт не може бути змодельований лише за допомогою алгоритмів.

Як пояснив доктор Файзал, "повністю узгодженого і повного опису реальності неможливо досягти лише за допомогою обчислень". Він додав, що їхні висновки показують, що Всесвіт вимагає "неалгоритмічного розуміння", тобто він не може існувати як симульована конструкція, створена комп'ютером або будь-якою формою просунутого штучного інтелекту.

Щоб зрозуміти ці висновки, варто повернутися до основ теорії симуляції. Ця ідея стала широко відомою завдяки попкультурі, особливо після виходу фільму "Матриця" (1999), але її філософські корені сягають апогею Платона "Алегорія печери".

У наш час мислителі, такі як оксфордський філософ Нік Бостром, та громадські діячі, такі як Ілон Маск і Ніл деГрасс Тайсон, стверджують, що за наявності достатньої обчислювальної потужності створення симульованої реальності є можливим. Однак нове дослідження застосовує математичне доведення, щоб показати, що така симуляція суперечить самим основам логіки та обчислень.

Дослідження базується на теоремі про неповноту Курта Геделя, яка є наріжним каменем сучасної математики. Ця теорема демонструє, що в будь-якій формальній системі завжди будуть твердження, які є правдивими, але не можуть бути доведені в рамках правил цієї системи.

Застосовуючи цю концепцію до фізики, доктор Файзал і його команда стверджують, що реальність включає "неалгоритмічні істини" — елементи розуміння, які жоден алгоритм не може відтворити або обчислити. Ці істини існують поза межами обчислювальних обмежень, що свідчить про те, що Всесвіт функціонує за принципами, які не можуть бути змодельовані жодною машиною.