
Звичний нам Всесвіт теоретично може припинити існування у нинішньому вигляді через процес, який фізики називають розпадом хибного вакууму. За одним із можливих сценаріїв, у космосі раптово виникне крихітна бульбашка істинного вакууму, яка почне розширюватися зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Усередині неї фундаментальні властивості простору можуть змінитися настільки сильно, що звична матерія більше не зможе існувати, передають Патріоти України.
Найбільш тривожна особливість цієї гіпотези полягає в тому, що людство, ймовірно, не матиме можливості помітити наближення такої події. Водночас ідеться про теоретичний фізичний сценарій, а не про прогноз неминучої катастрофи.
Про механізм розпаду вакууму та способи перевірити його стабільність пише видання New Scientist.
У повсякденному розумінні вакуум — це простір, у якому немає речовини. Однак у сучасній фізиці поняття вакууму значно складніше. Навіть найпорожніші ділянки космосу пронизані квантовими полями, які мають енергію та визначають властивості елементарних частинок.
Фізичний вакуум — це не повна відсутність усього, а певний стан квантових полів із найнижчою доступною енергією. Проте цей мінімум може бути не абсолютним.
Фізики розрізняють два поняття:
Різницю між ними можна пояснити за допомогою простого прикладу. Уявімо яйце, яке лежить на дні миски. Воно перебуває в найнижчій точці всередині посудини, однак підлога розташована ще нижче. Щоб опинитися там, яйцю довелося б подолати край миски.
Так само квантові поля можуть перебувати у стані, який здається стабільним, хоча теоретично існує інший, енергетично вигідніший варіант.
У звичайних умовах система не може просто так перейти з одного енергетичного стану в інший, якщо між ними є бар'єр. Проте квантова механіка допускає явище, відоме як тунелювання.
У межах цього процесу квантова система може подолати енергетичну перешкоду навіть тоді, коли класична фізика не передбачає такої можливості.
Якщо це станеться з квантовими полями, може утворитися невелика область простору, у якій вакуум перебуватиме вже в іншому стані. Її називають бульбашкою істинного вакууму.
Подальший розвиток подій залежатиме від кількох чинників: розміру бульбашки, різниці енергій між двома станами вакууму та поверхневого натягу її межі.
Якщо бульбашка буде надто малою або енергетичні умови виявляться несприятливими, вона може стиснутися та зникнути. Але за певних умов вона почне розширюватися, поширюючи новий стан вакууму на навколишній простір.
Теоретично така межа могла б рухатися зі швидкістю світла. Це означає, що будь-які спостерігачі всередині області, якій загрожує розширення, не отримали б попередження у звичному розумінні: сигнал про наближення бульбашки не зміг би випередити її.
Наслідки переходу до істинного вакууму залежать від того, як саме зміняться властивості квантових полів. Йдеться не просто про руйнування окремих галактик або зірок.
Якщо новий стан вакууму матиме інші фізичні властивості, можуть змінитися умови, за яких існують елементарні частинки та фундаментальні взаємодії. У такому середовищі атоми, молекули та інші знайомі структури матерії можуть виявитися неможливими.
За деякими теоретичними моделями, перехід може призвести до катастрофічних змін у всьому просторі всередині бульбашки. Саме тому розпад хибного вакууму іноді описують як один із можливих сценаріїв кінця Всесвіту.
Однак важливо розуміти: фізики не стверджують, що така подія обов'язково відбудеться. Вони досліджують математичну можливість процесу та його потенційні наслідки.
Один із головних способів оцінити стабільність вакууму — якомога точніше вимірювати фундаментальні параметри фізики. Серед них особливе значення мають маса бозона Гіггса та сила сильної взаємодії.
Ці величини впливають на те, як поводяться квантові поля та яким є енергетичний стан нашого Всесвіту. Навіть невеликі уточнення вимірювань можуть допомогти фізикам краще зрозуміти, чи є нинішній вакуум абсолютно стабільним, чи лише метастабільним — тобто здатним зберігатися протягом тривалого часу, але теоретично не назавжди.
У матеріалі також згадується огляд Lifetime of a Vacuum, опублікований у науковому виданні J-STAGE. У ньому розглядається передбачення Стандартної моделі: за відсутності нової фізики на енергетичних масштабах нижче планківського електрослабкий вакуум може бути не абсолютно стабільним.
Водночас розрахунковий час його існування в межах цього підходу значно перевищує нинішній вік Всесвіту. Тобто навіть якщо вакуум є метастабільним, це не означає, що його розпад має відбутися найближчим часом.
Ще один напрям досліджень пов'язаний із чорними дірами. Науковці розглядають гіпотезу, за якою невеликі бульбашки істинного вакууму можуть виникати поблизу чорних дір, зокрема під час їхнього зіткнення.
За одним із запропонованих сценаріїв, чорні діри здатні швидко поглинати такі утворення. Проте якщо декілька бульбашок встигнуть об'єднатися до того, як їх поглине чорна діра, ситуація може розвиватися інакше.
Це поки що теоретичний напрям досліджень. Він не означає, що вчені вже виявили подібні бульбашки або підтвердили, що зіткнення чорних дір здатні спричинити розпад вакууму.
Отже, сценарій раптового знищення Всесвіту через розпад хибного вакууму залишається однією з гіпотетичних можливостей сучасної фізики. Наявні теоретичні розрахунки не дають підстав очікувати таку подію в осяжному майбутньому. Натомість дослідження допомагають ученим краще зрозуміти фундаментальні властивості простору, енергії та матерії.
Звичний нам Всесвіт теоретично може припинити існування у нинішньому вигляді через процес, який фізики називають розпадом хибного вакууму. За одним із можливих сценаріїв, у космосі раптово виникне крихітна бульбашка істинного вакууму, яка почне розширю...
Фільм Ахтема Сеітаблаєва «ГУР: Код Сікора», заснований на реальній спецоперації української розвідки «Синиця», вийде в український прокат у березні 2027 року. Стрічку вже готують до показу у 20 країнах світу, зазначають Патріоти України. . Як документ...