"Діти подорослішали, а я збагнула: сини — не «масштабовані проекти». Занадто різні. Проте деякі «напрацювання» можна використовуватися, поліпшуючи для кожного сина. Одне з них — освіта", - пише бізнесвумен Наталія Єремеєва у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:
"Старший син Олександр в 17 років виїхав до Великої Британії і провчився там в коледжі два роки до вступу в університет. Саша жартує: «Ма, я в родині експериментальний». І він має рацію, доправити дитину до Великої Британії було ризикованим експериментом. Але ми залишилися задоволені настільки, що, коли підросли молодші, питання вибору підходу вже не посатвало, однозначно — британська модель. Цього року середній син Олексій поїхав до Англії вже в 14 років і буде вчитися там чотири роки — два роки в середній школі і два роки в коледжі. Молодший Андрій, якому 8, поки вчиться в англійській школі в Україні, але також поїде до Велико Британії, коли підросте.
Чому я вирішила повторити? Тому що консервативно вважаю освіту хорошим інструментом соціального ліфту і виховання. Європейська освіта дозволило старшому синові отримати першу роботу в DHL, це світовий лідер в логістиці. Навчання в коледжі відкрило дорогу в університет в Торонто, після якого у сина було кілька гідних пропозицій від роботодавців зі світовим ім'ям. У мене після дніпровської школи № 69 на вулиці Софії Ковалевської такої можливості не було.
Британська модель освіти — рівносторонній трикутник. На вершинах — наука (Science), мистецтво (Art), спорт (Sport). Це рівноцінні блоки. До блоку «Science» відноситься те, що ми звикли називати точними та природничими науками — математика, фізика, хімія, географія, біологія, інформатика і низка інших. Мови, історія та філософія поряд з драмою, музикою або образотворчим мистецтвом належать до блоку «Аrt».
З точки зору британської, системи три блоки однаково важливі для школяра. Важливо і плавати, і грати драму, і розуміти закони фізики — назвала ці предмети умовно, тому що в цьому році їх обрав середній син. У дітей широкий вибір всередині кожного блоку. Всього в середніх класах вивчають 10 предметів.
Такий підхід для нас виявився одкровенням. Відчули його ще на етапі співбесіди з адміністрацією обраної школи. Поки син розповідав про успіхи в науках, акцент на яких робиться у нас, директор слухав з похмурим обличчям, яке говорило — ну так, молодець, а що особливого? А коли хлопчик заговорив про спортивні результати і театралізовані постановки, директор пожвавився і зацікавився. Довелося навіть пісню виконати.
Весь цей трикутник лежить на площині під назвою «дисципліна». Дисципліною пронизана вся система — і побут, і навчальний процес. Дисципліну виховують спокійно і планомірно — без нотацій і криків. Є правила школи, батьків і учнів ознайомлюють з ними, а потім контролюють дотримання. Порушення лікується просто — працею. Кинув штани на ліжку? Їх викинуть на смітник. Один раз покопирсаєшся в сміттєвому баку, більше не будеш залишати одяг де не треба. Запізнився на зустріч з учителем на 15 хвилин? Будеш мити посуд за сусідами по будинку, а це десь більше 100 осіб. Один раз помиєш посуд, почнеш приходити на зустріч за 5 хвилин до початку.
І ще одна важлива: успішність учнів оцінюється в трьох аспектах. Перший — безпосередньо знання з предметів, оцінюється рівень засвоєння теми, схоже на оцінки в українських школах. Другий — організація, оцінюється, як дитина організувалася і підготувалася до уроків з предмету. І третє — залученість, оцінюється рівень залученості дитини у навчальний процес.
Вибирали школу, коли відпускали до Великої Британії старшого. Молодші діти вже йдуть второваною стежиною — до тієї самої школи. При виборі орієнтувалися на два критерії.
Перший, не розглядали школи в центрі Лондона або елітних районах. Фокусувалися на школах в селі, щоб навколо не було непотрібних спокус — тусовок, барів, дискотек, які не є корисними для незміцнілого дитячого мозку. Якщо навколо школи поля і корови, а в найближчому селі з розваг — церква, кав’ярня з тістечками і два магазини, ефективність інвестицій, вкладених в освіту, на порядок вища. І, коли вже йдеться про інвестиції, я підрахувала, скільки коштує одна хвилина перебування сина у Великій Британії, і показала йому зі словами: «Синку, стільки я плачу за кожну твою хвилину в цій школі, пам’ятай про це, коли захочеш повалятися на дивані довше, і розпорядись цієї хвилиною правильно». Мені пощастило, діти виросли свідомі: розуміють, що не народилися принцами і всього належить домагатися власною працею.
Другий критерій — рівень підготовки. Британські коледжі готують випускників за двома стандартами — А Level і International Baccalaureate (ІВ). А Level дає право на вступ до всіх британських університетів. IВ дозволяє вибирати університет по світу, орієнтуючись на його рейтинг. Це фактично будь-який виш — університети в сотнях країн підтримують програму. Старший син після IВ, наприклад, навчався в Торонто. Середній обере стандарт через два роки при вступі до коледжу, але ми однозначно орієнтуємо його теж на IВ, який хоч і складніший, проте відкриває більше перспектив.
Відразу відмовилися від дистанційного вибору, хотіли бачити школи «наживо», зрозуміти атмосферу і цінності. Агентство організувало тижневий тур. Поїхали учотирьох — тато, мама і двоє дітей. Це була водночас і радісна екскурсія, і корисне дослідження.
Ознайомились зі школами різного рівня. Частину — розглядали як потенційно «наші», з рештою знайомилися для розуміння загалом. Були в нереальному мегапрестижному Ітонському коледжі, школі Херроу, яку закінчив Черчілль, і ще чотирьох школах.
У кожному навчальному закладі спілкувалися з директором, щоб зрозуміти, хто стоїть за школою, яка людина тут приймає рішення і чим керується. Звичайно, спілкувалися англійською, для вступу в середні класи дитині потрібен рівень мови не нижче В1, для вступу в коледж — В2.
Крім директора спілкувалися з хлопцями й дівчатами, знаходили навіть російськомовних. Я питала: «Чи легко вийти за межі школи і що для цього потрібно?». І відразу відтинала школи, з яких легко піти. У підлітковому віці важлива дисципліна і розумні обмеження, надто коли поруч немає батьків.
Чоловік як колишній військовий оцінював туалети, які одразу «говорять» більше, ніж люди. В туалеті одразу зрозуміло, що відбувається в реальності, хай би як грубо це не звучало. Обираєте школу — рушайте до туалетів.
Зрештою визначили пул шкіл, куди подаємо заявку, пишемо вступні тести і беремо участь у співбесіді. Вийшло чотири, в тому числі школа Херроу. За результатами тестів старшого сина дві школи відкрили свої двері, але обрали Bromsgrove School. А за партою Черчілля не довелося набиратися знань — забракло балів до вступу. Середнього сина цілеспрямовано готували в ту саму школу, за рік до вступних тестів перейшли на домашнє навчання — займалися предметами, необхідними до вступу, і мовами.
Bromsgrove School — британська школа середнього рівня. Крім стандартних переваг класичних шкіл у неї є власні.
Інтернаціональний клас. У школі навчаються іноземці та «англіко» — так називають місцевих хлопців і дівчат. Іноземці живуть в гуртожитку, побут якого продумано до дрібниць — все просто, зрозуміло і зручно. В кімнаті 4 або 2 людини. У першому семестрі середній син живе з хлопчиками з Болгарії, Франції та Кореї. Але старшокласники живуть по одному. Один раз на півроку хлопці переїздять до іншої кімнати і змінюють сусідів. Дітей спеціально «витягують» із зони комфорту і стимулюють розвивати навички комунікації.
Різноманітні спортивні заняття. Наша школа розташована в Bromsgrove — селищі в районі Бірмінгема, і має величезну територію. Спортивні майданчики простягаються на всі боки до лінії обрію. Хлопці на вибір грають у футбол, хокей на траві, баскетбол, волейбол, регбі, займаються іншими видами спорту. Вибір великий.
Закрита територія. Я підписувала документ, в якому обговорювалися умови виходу дитини зі школи. Олексій виходить за територію двічі на тиждень: одна година в середу, і півдня в неділю — з 12:00 до 19:00. У сина мінімум кишенькових грошей — усім необхідним його забезпечує школа, бракує тільки лохини, горішків і шоколаду, які він купує в селищі.
Study skills — предмет про те, як правильно вчитися. Крім стандартних предметів в середніх класах, діти вивчають абсолютно незвичайний для наших шкіл предмет. Study skills вчить дітей навчатися. Доброзичливий професор розповідає щосуботи, як запам’ятати матеріал, як зробити замітки, як організувати робоче місце й інші корисні для навчання речі.
Не можна користуватися мобільним. Протягом дня і вночі мобільним телефоном користуватися заборонено. Є одна година, з 19:00 до 20:00, протягом якої дозволено зателефонувати батькам.
Навчання дітей у Великій Британії, далеко від дому — складне рішення для батьків. Ми непокоїлися, звісно, коли відправляли сімнадцятирічного старшого і, тим більше, коли чотирнадцятирічного середнього. Але адаптація минула добре, сини швидко інтегрувалися в систему.
Порада батькам — намагайтеся завжди залишатися на зв’язку, щоб дитина не відчувала себе забутою. У нас для цього є спеціальний чат в WhatsApp з назвою «Сім'я». Його створив середній син напередодні від'їзду і продовжує сьогодні адмініструвати його. Ми обмінюємося в цьому чаті світлинами, голосовими повідомленнями та просто смайлами. Це стислі розповіді з Канади, Великої Британії та України про те, як минає наш день. Таке спілкування надає неабияке відчуття причетності до справ один одного, і розділяючі нас кілометри не мають жодного сенсу".
У Запоріжжі внаслідок ракетного обстрілу, який РФ здійснила у суботу, 18 січня, вибуховою хвилею пошкоджений Свято-Андріївський кафедральний собор УПЦ МП. Військовий прокоментував, як "відреагували" представники собору. Про це військовослужбовець ЗСУ С...
Тенденція росіян щодо того, щоб здійснювати штурмові дії на цивільних автомобілях, мотоциклах чи навіть самокатах приховується зовсім не у тактиці, а у виснаженні парку військової техніки. Про це у своєму Telegram-каналі написав російський журналіст Ма...