"Ланцет": застосування та протидія

Російські баражуючі дрони “Ланцет” стали однією з найбільших небезпек, з якими стикається українське військо, а особливо підрозділи, що працюють у ближньому тилу, такі як зенітники та артилеристи.

Їх застосування стало суттєвою загрозою, проте що ми про них знаємо?

Насправді під загальною назвою “Ланцет” криється ціле сімейство безпілотників та їх модифікацій виробництва російської компанії Zala Aero. Так, те, що ми звикли іменувати цією назвою насправді є старшою версією безпілотника з назвою “Ланцет-3”. Його меньша версія “Ланцет-1” не отримала значного поширення.

Проте навіть обговорюючи “Ланцет-3” (далі просто “Ланцет”) варто відрізняти їх, адже безпілотний ударний комплекс неодноразово модернізовувався та отримував зміни у конструкцію. Для війни проти України російські окупанти використовують дрони “Ланцет” двох поколінь, що відомі під індексами “Изделие 52” та його продовження “Изделие 51”.

“Ланцет” має незвичну аеродинамічну схему крил. На фюзеляжі встановлено два Х-подібних крила, що забезпечують політ та маневрування. У передній частині фюзеляжу встановлена оптична станція, в центрі вміщено бойову частину, акумулятор та електромотор, а у хвостовій частині розміщено штовхаючий гвинт. Планер дрону виготовлений із композитного матеріалу.

Для використання дрону розрахунком комплексу розгортається станція управління безпілотником у вигляді кейсу та катапульта для запуску.

Радіус дії безпілотників становить понад 40 кілометрів. За деякими порівняннями відстані до місця ураження можна припустити, що максимальний радіус польоту становить близько 50 км. Завдяки таким характеристикам ударний безпілотник активно застосовуться окупантами для контрбатарейної боротьби та знищення зенітних систем.

Згідно з даними проекту Oryx, вартість одного літального апарату становить близько 35 тисяч доларів.

З 2019 року по сьогоднішній день “Ланцет” неодноразово модернізувався. Так, за досвідом бойових дій у Сирії, а згодом і в Україні було замінено оптичну станцію на більш якісну, змінено тип кріплення крил та закрилок, а також засоби зв’язку.

По уламкам збитих баражуючих дронів відомо, що вони споряджаються непризначеним для такого застосування кумулятивним зарядом КЗ-6 вагою у 3 кілограми, який встановлюють всередину фюзеляжу завдяки монтажній піні.

КЗ-6 це кумулятивний боєприпас призначений для проведення підривних та інженерних робіт. Його конструкція містить до 1,5 кг вибухової речовини ТГ-40 та здатна пробити в ідеальних умовах близько 200 мм бронесталі.

Подальшим розвитком “Изделие 52”, як це не дивно, став дрон відомий під індексом “Изделие 51”. Він отримав дещо видозмінену конструкцію фюзеляжу із заміною двох ідентичних Х-крил у передній та хвостовій частинах на одне крило у передній частині, та меньшими закрилками у хвостовій.

Крім того, деякими російськими джерелами також заявляється про інтеграцію у цю версію безпілотника нової бойової частини підвищеної могутності, маса якої була збільшена до 5 кг, проте достовірно сказати про це на данний момент складно.

Тим не менш, питання встановлення нової бойової частини у дрон вже давно назріло через велику кількість вдалих влучань, котрі не наносили критичних пошкоджень цілям, або ж і зовсім не наносили шкоди навіть при прямому влучанні.

Застосування

Вперше дрони почали застосовувати підрозділи російських Сил спеціальних операцій, такі як “Сенеж” та “Кубинка-2”, проте з початком російського вторгнення їх застосування набуло поширення та почало застосовуватись ширшим колом підрозділів. Так, на сьогоднішній день серед активних користувачів, окрім ССО, відмітились спецпризначенці ГУ ГШ, 76 та 98 дивізії ВДВ, підрозділ “Каскад” 1 армійського корпусу ЗС РФ, а також, в меньших кількостях, деякі інші підрозділи ЗС РФ та найманці “Вагнеру”.

Через велику дальність польоту та специфіку завдань у тилу супротивника баражуючий дрон застосовується разом із розвідувальним безпілотником ZALA 421-16Е2 від того ж виробника. Розвідник шукає ціль у заданих квадратах після чого до виявленої цілі запускається “Ланцет”. На фінальному відрізку шляху баражуючий дрон за допомогою оптичної станції на борту дорозвідує ціль та пікірує на неї.

Увесь цей час над ціллю на висоті зазвичай знаходиться розвідувальний дрон, який проводить об’єктивний контроль та підтверджує ураження цілі, або промах по ній. Це важливо, адже через зникнення зв’язку останні метри до цілі дрон пролітає “наосліп” без контролю оператора.

Проблема відсутності зв’язку є стандартною для усіх безпілотників. Вона з’являється при зниженні висоти безпілотного літального апарату, що пов’язано з таким явищем як радіогоризонт та збільшенням кількості перешкод радіосигналу між БПЛА та станцією управління, такими як дерева та будівлі.

Для вирішення цієї проблеми зазвичай використовуються дрони-ретранслятори які підсилюють та передають на більшу відстань сигнал, а також спеціальні програмні рішення які в автоматичному режимі виконують поставлену задачу без участі оператора.

Варто відзначити, що розвідувальні БПЛА, які супроводжують “Ланцет”, не є ретранслятором для нього. Увесь час роботи баражуючий дрон напряму взаємодіє зі станцією управління.

Протидія “Ланцетам”

Одним із самих простих та ефективних засобів протидії під час позиційних боїв є широке застосування макетів бойової техніки. Витрата обмеженої кількості безпілотників на фіктивні цілі означає, що ці ж ударні засоби не будуть використані проти справжньої техніки.

На приведених нижче фото зображені фотографії високоякісного макету радянської самохідної гаубиці 2С1 “Гвоздика”, котра є профільною ціллю для “Ланцетів”.

Більш складним способом перешкодити роботі російських БПЛА є застосування комплексів радіоелектронної розвідки та боротьби.

Поки “Ланцет” знаходиться у повітрі під управлінням оператора в процесі дорозвідки цілі, він є вразливим до засобів РЕБ. Проте після захоплення цілі, коли дрон вже направляється в сторону цілі, постановка перешкод стає марною, адже дрон переходить в автономний режим.

Відомі випадки вдалої протидії ударним дронам українськими станціями РЕБ “Буковель” та “Нота”, проте про ефективність застосування антидронових рушниць сказати важко.

Російські дрони можна спробувати збити наявними зенітними засобами такими як ПЗРК, або ж просто щільним вогнем у сторону безпілотника із наявного стрілецького озброєння. Останнім часом серед артилеристів набуло поширення застосування рушниць для збиття дрону на підпольоті до цілі за допомогою “хмари” картечі.

Підготовку до використання російських ударних дронів, а також їх запуск можна відслідкувати за специфічними змінами на полі бою. Як повідомляє Сергій Флеш, нинішні версії “Ланцетів” не мають захисту модуля навігації від засобів радіоелектронної боротьби. Тому росіяни перед запуском відключають свій РЕБ на частотах GPS, щоб не заважати роботі “Ланцета”.

“На 1575 МГц стояла цілодобово перешкода росіян і раптом зникла. Дрони не бачили GPS і раптом побачили. Значить чекаємо Ланцет“, – розповідає Сергій.

Також роботу дронів поблизу можна помітити завдяки аналізаторам спектру радіочастот. Так, безпілотники від Zala, у тому числі “Ланцети” та їх розвідник супроводження працюють у діапазоні керування 900 МГц. Точніше 868-870 МГц та 902-928 МГц. Вони мають характерну “форму” у вигляді двох гострих піків.

Останньою “лінією оборони” проти ударних дронів є широке застосування антидронових сіток на позиціях, а також наварювання металевих решіток на техніку. Ці конструкції дають хороший шанс на виживання не даючи дронам дістатись до цілі.

“Изделие 53”

В липні цього року російські медіа оголосили про створення компанією Zala нової генерації безпілотників сімейства “Ланцет” під індексом “Изделие 53”.

Нове покоління, за словами пропагандистів, має ознаменувати перехід на якісно інший рівень із застосуванням мережецентричного рою дронів, кожен із яких буде інформуватись про ціль на полі бою при її виявленні одним із них.

Під час показу виробництва безпілотників було показано його пілотну версію з розкладними крилами, а також системою запуску із транспортно-пускових контейнерів замість вже традиційного для цих дронів запуску із катапульти.

Подібна схема запуску має полегшити їх застосування, а також зменьшити час їх приведення у бойову готовність. Також така контрукція дозволить розрахунку запускати одразу декілька безпілотників одночасно.

Заявляється про інтеграцію у БПЛА нових засобів зв’язку та наведення, котрі начебто мають нівелювати будь які засоби радіоелектронної боротьби. Останнє, правда, виглядає пустим лозунгом без застосування якихось нових революційних рішень котрі б могли замінити стандартні засоби зв’язку.

Також дрон почав застосовувати неконтактну детонацію бойової частини для обходу перешкод біля цілі, таких як наварені металеві решітки та антидронові сітки.

Джерело