"Лише один із чотирьох росіян стежить за ходом війни. Так, дивись, Московія програє, а глибинний народ і не знатиме", - журналіст

"Серед цілей т.зв. "спеціальной воєнной аперації" російських добровольців на Бєлгородщині було посіяти сумнів в адекватності Кремля та його силового блоку. Результат — фантастичний, дивіться самі.

Одного з лідерів пропутінської партії, архітектора "русского міра" Костянтина Затуліна Кремль намагається розжалувати до рівня іноагента, — за його нещодавні "фейки": "Російське керівництво прекрасно усвідомлює реальну ситуацію, що перемоги добитися не вдасться. Але глибинному народу в цьому не зізнається. Очевидно, є два варіанти розвитку подій: або готувати народ до поразки, або намалювати перемогу в підручниках історії, закрити кордони та зробити жорсткішими репресії".

Пропагандонка Марго Симоньян запитує гостей своєї телевізійної студії, чи готова Московія поступитися Кримом, а депутати держдуми закликають евакуювати всіх дітей з сусідніх з Україною областей, натякаючи на неспроможність "втарой армії" боронити прикордоння.

"Ну, власне, все йде за планом... Хоча план ніхто толком не знає, — це вже гойданутий на всю голову Охлобистін. - "СВО" показало, що ми голі з палкою-копалкою в руках". Порівнявши русню з папуасами, актор пізніше видалив свій статус у телеграм.

"Здається, президент записався в тероборону, раз він "цілодобово на посту". Хотілося б бачити, як він у складі ополчення Рубльовського шосе обстрілює БПЛА противника із мисливської двостволки. Тепер зрозуміло, чому йому ніколи: а) виконувати функції верховного головнокомандувача; б) щось розповісти особисто народу про події на фронті, планах та цілях "СВО", - це вже стібеться над бункерним дідом Стрєлков-Гіркін.

Тоді як Євгеній Пригожин уже відстібав своє і тупо бере в полон підполковника російської армії.

Посіяти переполох і обурення серед так званих еліт, — це задача першого етапу гібридної війни. Адже російського мужика важко налякати, про переляк йому має розказати з телевізора перелякана "богема". Це, власне, буде другий етап.

Лише один із чотирьох росіян уважно стежить за ходом війни. Так, дивись, Московія програє, а глибинний народ і не знатиме.

Зовсім інша ситуація на Бєлгородщині. Там про війну знають усі, особливо мешканці містечок Шебекіно та Нова Таволжанка. Мало того, що вони не отримали необхідного захисту від російської армії, так ще від душі обстрілюються та бомбляться рашистською армією. Паніка посилюється мародерством та безладом, до чого приклали руку свої ж.

Особливо турботливо виглядала евакуація бєлгородців… за гроші: за місце в автобусі треба було заплатити 3 тис. руб, тобто в разів 10 більше вартості рейсового квитка.

Офіційна Москва, звісно, ніяк не відреагувала на бойові дії...

Ось воно ноу-хау війни. Українці сподівалися розбудити захмелілий від пропаганди російський народ, а штурхати варто було небожителів: вони виявилися набагато чутливішими за глибинний народ. Кожен визвольний рейд російських партизанів стимулюватиме прозріння правлячих кланів".