Мінус 50% усього. Що сталося з економікою агресора за рік

2025 рік майже закінчився — час підбивати економічні підсумки для РФ.

Головний підсумок економіки РФ: гроші закінчилися в усіх одночасно — в держави, компаній, домогосподарств.

Однак це не єдиний підсумок. Зробимо експрес-ретроспективу-2025 і поговоримо про очікування від 2026-го.

2025 року була нав’язлива ідея, який дозволяла дивитися на все в рожевому кольорі. Прихід Трампа нібито різко змінив геополітичний вектор. Виявляється, Америка — вже не ворог, а друг, з яким можна й Арктику освоювати, і рідкісноземи видобувати, й світом правити.

Іноземні компанії буцімто сидять на низькому старті з мішком доларів і чекають команди на повернення в РФ.

Голова Російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмітрієв у лютому заявляв, що очікує повернення американських компаній уже в другому кварталі 2025-го. З висоти старту 2026 року це виглядає, м'яко кажучи, оптимістично.

Головпенсіонер із цього приводу заявив: «Кхе-кхе-кхе», додавши, що санкції не тимчасові й навіть якщо частково ослабнуть, Захід збереже тиск. І закріпив думку: «Як було колись, уже не буде».

Розкладання економіки

2025-й — рік, коли економіка РФ попливла: падіння виробництва в низці секторів на десятки відсотків, простої, звільнення, банкрутства. Так, схоже було 2022-го, але там був шок від виходу іноземних компаній і санкцій. 2025 рік — це інше. Не було одномоментних шоків, був процес поступальної деградації.

Перші ластівки прилетіли навесні: «Газпром» схвалив план щодо скорочення 1500 робочих місць і анонсував розпродаж активів. Списали на проблеми «Газпрому», який втратив головний ринок збуту.

Та це був лише початок. Коли скорочуєш обсяги на десятки відсотків, працівників не потрібно стільки, а тим, хто залишився, платити нічим — виручки вистачає на виплати за кредитами.

Першими це відчули автовиробники (при падінні виробництва на 50%). АвтоВАЗи, КамАЗи, УАЗи, ГАЗи з ЛіАЗами масово пішли на чотириденку. Автозавод ПАЗ повністю припинив роботу.

За ними потягнулися інші: металурги, лісова промисловість, вуглярі, суднобудівники, машинобудування. Коли виробництво тракторів падає на 50%, ігнорувати це Ростсельмаш не зможе — доведеться звільнити дві-три тисячі працівників, а тих, хто вижив, перевести на чотириденку з тенденцією до трьох днів 2026-го.

Цікавий ефект від чотириденок: зарплату платять за чотири дні, а не за п'ять, до того ж пропадають бонуси й надбавки. Укупі з затримками це призводить до звільнень і затягування бізнесу в спадну спіраль: виробництво падає вже через нестачу робочої сили, що прискорює перехід до триденки, збільшує затримки зарплати й активує відплив кадрів.

Закономірний підсумок — закриття бізнесу. За шість місяців 2025-го закрилася майже 141 тисяча юросіб, відкрилося лише 95 тисяч — різниця в 1,5 разу. Така перевага вперше з 2022 року. Відчуття, що основна маса вирішила перенести це на 2026-й.

Росстат довго стверджував, що промислове виробництво зростає. Але під кінець року не витримав: у листопаді 2025-го виробництво впало на 4,1% до попереднього місяця і на 0,7% до листопада 2024 року.

Хіт-парад промислових невдах 2025 року (листопад до листопада):

• дитячі консерви: мінус 26% (демографічної кризи ж немає);
• легка промисловість (нитки, шкіра, костюми, взуття): мінус 15–35%;
• сірка: мінус 35%;
• шини: мінус 30% (адже утильзбору немає);
• легкові авто — мінус 34%, вантажні — мінус 43%, автобуси — мінус 28%; галузь у комі;
• двигуни — мінус 48%, кузови — мінус 38%, підшипники — мінус 38%;
• трактори: мінус 62% (сільському господарству настав північний хутровий звірок);
• бульдозери: мінус 54%;
• насоси: мінус 38% (нічого качати);
• вагони вантажні — мінус 45%, цистерни — мінус 34% (нічого перевозити);
• телевізори — мінус 35%, котли й радіатори — мінус 30%.

Значна частина цивільної економіки втратила добру третину. Процеси тривають і прискорюються. Це картина очима Росстату, — в реальності ще гірше.

Дехто вважає, що розкладу сприяли чотири пакети «непрацюючих» санкцій, які призвели до недобору нафтогазових доходів під 3 трлн руб.

Бюджетна розчепіра

Реальні масштаби бюджетної чорної діри-2025 зрозуміємо тільки в січні 2026-го. Нагадаємо: у грудні 2024 року Мінфін гульнув на всі й одним махом витратив 7,15 трлн руб. (!).

2025-й — рік, коли стало остаточно зрозуміло, що дебет із кредитом не сходяться.

Проблема прийшла, звідки не очікували: доходи провалилися по всіх статтях. Головний винуватець — нафтогазові доходи, які (за Reuters) виявилися майже на третину, або на 3 трлн руб., меншими, ніж 2024 року.

Не добирали й інші: податок на прибуток, ПДФО, утильзбір. Ненафтогазові доходи (!) під кінець року демонстрували зниження на 4% рік до року.

Вирішення проблеми — секвестр бюджету. Різали все: від програм розвитку промисловості й енергетики до медицини та освіти. Не допомогло.

Проблема не в тому, що вчителі чи медики відчують падіння рівня життя, а в тому, що вся схема економічної трансформації базувалася на різкому зростанні бюджетних видатків. Судячи з проєктів бюджетів на найближчі роки, схема підійшла до кінця. Запитання: якщо 2025-го, коли все заливалося бюджетними грішми, доходи не змогли піти в зростання, то що буде, коли грошовий дощ припиниться? Відповідь очевидна.

Це ми ще не писали про регіони, а там просто швах: недобір доходів, дефіцит, урізування соціалки й розуміння, що на зростання міжбюджетних трансфертів розраховувати не доводиться. Регіони залишилися сам на сам із жорстоким світом.

Важливий нюанс у контексті нестачі коштів: неможливість затикати діри. Прийшла РЖД: у нас 4 трлн боргів, не можемо обслуговувати, дайте грошей, інакше дефолт. А Сілуанов: грошей немає, тримайтеся там.

А якщо банківську систему накриє системна криза через зростання проблемної заборгованості? Якщо почнуть сипатися девелопери? Правильно, ніхто не врятує. Саме час нагадати про надуті бульбашки, які за підсумками 2025 року не розсмокталися, а визріли ще сильніше.

Бульбашки

2025-й — рік епічної битви між Мінфіном і Центробанком. Перший заливав грішми економіку, другий відкачував їх із системи.

У боротьбі з інфляцією ЦБ обмежував кредитний канал. Результати:

• іпотека: видачі 2025 року менші на третину відносно 2024-го. У червні девелопери вивели на ринок на 29% менше нового житла. Кількість угод із житлом у Москві на первинному ринку в червні була на 48% нижчою, ніж торік;
• автокредити: впали до дворічного мінімуму, видачі скоротилися в півтора разу. Продажі нових автомобілів 2025-го схуднули на чверть. Із 1 грудня утильзбір підняли, тож усе налагодиться (або ні);
• кредитні карти: видача впала вдвічі, товарних (POS) кредитів — на 60%. Продажі падали по всьому спектру — від одягу та взуття до електроніки.

Проблема: коли грошей немає, а борги віддавати треба і їсти хочеться, то знайдеш альтернативу.

Росіяни знайшли вихід у мікрофінансових організаціях. Складно знайти геніальнішу ідею, ніж брати кредити під 300% річних, щоб закрити фінансову дірку, але на старті 2025 року 70% нових кредитів припали на позики від МФО (роком раніше — 47,4%). Добра третина позичальників уже мала 3–4 непогашені кредити.

До кінців 2025-го кількість боржників МФО наблизилася до 14 мільйонів — майже 20% усього працездатного населення РФ.

Чим закінчиться, нескладно припустити, треба тільки почекати.

2025-й демонстрував наслідки в режимі реального часу. За січень—жовтень обсяг неплатежів за іпотекою на вторинному ринку збільшився вдвічі (!) і перевищив 170 млрд руб.

Проблемні кредити не тільки в іпотеці — це не верхівка айсберга. Фізособи прострочили на 1,5–2 трлн руб., що становить приблизно 13% кредитного портфеля. Але це дрібниці порівняно з юрособами. Обсяг проблемної заборгованості компаній перевалив за 10 трлн — понад 11% кредитного портфеля.

10% — критичний поріг. Ситуація вийшла з-під контролю, тенденції показують, що 2026-го є всі шанси на повноцінну банківську кризу. Тим більше бюджет руки допомоги не простягне (у нього її немає).

До того ж є «чорні лебеді». Іноді вони набувають форми фламінго рожевого кольору, тому ігнорувати їхнє існування з кожним днем дедалі важче.

Уламки й економіка

2025 рік стартував із рекордної кількості безпілотників над територією РФ. У лютому — неймовірних 140 штук. До кінця 2025-го це була вже середня кількість у звичайний день, в окремі дні — понад 300 (!). Хвилі: 700+ безпілотників 6–7 травня, близько 800 — 20–23 травня.

З усіма наслідками, що випливають. Горіли нафтобази й НПЗ, хімічні та військові заводи, порти й нафтові вишки, електростанції та підстанції. Під кінець року з'явилося ноу-хау: водні безпілотники почали атакувати танкери «тіньового» флоту в Чорному морі й нафтові бурові.

Оцінити фактичні втрати складно: щось анігілювалося зовсім, щось можна полагодити (але це час і гроші на ремонт і недоодержана виручка від простою), щось порушило економічні ланцюжки (без електрики багато не виробиш, без бензину не перевезеш).

Очевидно, мова про сотні мільярдів рублів прямих збитків, не кажучи вже про неприємні дрібниці на кшталт бензинової кризи восени, коли в країні-бензоколонці раптом зник бензин із заправок.

Головний підсумок року: весь нафтовий ланцюжок під атакою — від видобутку й зберігання до транспортування й переробки, включаючи порти, танкери, нафтопроводи. Навіть якщо кількість атак не зросте (а вона зросте, найшвидше, у кілька разів), 2026-й має всі шанси стати роком, коли кількість остаточно перейде в якість і Росія перестане бути нафтовою наддержавою.

Підсумки 2025-го й перспективи 2026-го

Головний підсумок 2025 року для економіки РФ описує казку про золоту рибку: забаганки були великі, а за фактом залишилися біля розбитого корита. У новоязі це називається «реалізація накопичених ризиків».

Диво з трансформації економіки на основі імпортозаміщення і суверенної економіки виявилося стероїдним бюджетним пшиком. Щойно вичерпалася можливість накачувати економіку грішми, все почало сипатися.

Хто міг би подумати, що перетворення на сировинний придаток Китаю та Індії — це формула економічного успіху, особливо коли все зароблене спалюєш у вогні війни.

В 2026 рік економіка входить із чистою надією на диво. Диво має рудий колір волосся. Формула успіху: «З Америкою будемо дружити, миром будемо правити». Нагадаємо: до 2022 року частка США в російському експорті була менш як 6%, в імпорті — менш як 4%. Для розуміння потенціалу цієї надії.

Поки диво в процесі, доводиться думати, що робити в моменті. А тут у наявності криза ідей.

Влада вибрала шлях нарощування державного боргу. Схема з побудови боргової піраміди робоча (до певного часу), але проблема очевидна: борг дуже дорогий, близько 10% бюджету вже доводиться витрачати на його обслуговування.

Бюджет дефіцитний — доходів не вистачає на виплату існуючих боргів. Брати нові під 15% річних означає радикально погіршувати й без того непросту ситуацію.

Ставка на зростання податків (підвищення ПДВ, зниження лімітів для малих підприємств, збільшення утильзбору) може не зіграти. Пам'ятаєте, як підвищили податок на прибуток на старті 2025-го з 20 до 25%? Результат — зниження (!) бюджетних доходів від цього податку. Лаффер схвалює.

З інших альтернатив закриття бюджетних дірок найбільш очевидні:

• девальвація рубля і пропорційне зростання експортних доходів у рублях;
• ліквідація ФНД (разова акція, частково закриє дефіцит окремо взятого року);
• розпродаж золотого запасу (тонни золота на сотні мільярдів доларів);
• експропріація депозитів населення (на банківських рахунках тільки в населення лежать 50–60 трлн руб.);
• експропріація надприбутків банків (прибутки за останні роки вимірювалися трильйонами рублів);
• активізація кредитного каналу (різке зниження ставки ЦБ зі зняттям обмежень на видачу кредитів)

Що з цього вибере влада як навантаження до нарощування боргу й підвищення податків, незрозуміло. Кожен варіант має відчутну ціну: від розгону інфляції до банківської кризи.

Судячи з того, як активно посипав голову попелом Центробанк наприкінці 2025 року й брав на себе провину за економічні біди, є відчуття, що 2026-го кредитний краник таки відкриють, як і бюджетний, —повторюватимуть пластинку 2023 року.

Арифметика дозволяє припустити: 2026 рік за бажання прожити можна. Але це продовження старої схеми, коли, щоб прожити день сьогоднішній позичають у дня завтрашнього. По суті, нарощується масштаб майбутньої економічної кризи.

Це буде не локальна фінансова криза через нездатність банківської системи повернути видані кредити, не криза в окремій галузі, не схлопування бульбашки нерухомості. Це буде все разом — системна криза, коли відпрацюють усі тригери одночасно.

Рушниці вже висять, а годинник цокає зворотний відлік.

Джерею