Ми й самі втомилися так, що іноді не помічаємо, наскільки виснажила війна противника, - Сазонов

"Друзі, щодо Запорізького напрямку та Покровська з Мирноградом я нещодавно дав повний огляд, тож зараз подивимося на загальну картину по інших ділянках. Що ми маємо на сьогодні, якщо брати всі напрямки", - пише політолог та військовослужбовець Кирило Сазонов на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Просили дати по Сумщині – там особливо нема про що розповідати. Противник пробує заходити з різних напрямків, але результату нуль. Зосередилися в основному на обстрілах. Днями була спроба великого заходу через трубу і по поверхні силами 83-ї дивізії, але втратили мінімум сто осіб «двохсотими» і це відбило будь-яке бажання продовжувати. Схоже, тут така картина збережеться до квітня-травня, коли висохнуть польові дороги і в зеленці можна буде реально сховатися і потайки пересуватися невеликою групою. Можливо, через тиждень буду там у відрядженні і привезу цікавих історій з землі від нашої еліти.

Харківська область, Вовчанськ. Активні бойові дії, противник намагається тиснути, але результатів немає. Окупанти продовжують тиснути заради збереження загальної напруженості без шансів і планів кудись серйозно наступати. По Куп'янську трохи більше активності – там тривають спроби увірватися в місто, щоб деблокувати оточене угруповання. Яке «тане» щодня. Спроби великих штурмів закінчилися погано, тому зараз тактика – інфільтрація малими групами до трьох бійців на околиці і в район молочно-консервного заводу. Наші там в обороні давно, знають вже кожну ямку і канаву, так що групи ці практично ніколи не повертаються. Для них звучить пісня – «Ван Вей Тікет».

Лиманський напрямок – жорсткі бої. Ця ділянка входить до списку пріоритетних для противника, з нею Генштаб Росії пов'язує свої великі мрії про більший наступ. Пам'ятаєте, вони малювали плани по відрізання всього Краматорського угруповання ЗСУ від Харкова? Ними марили роки два точно. Відрізати всю Донецьку область по логістиці від Харкова, взяти найпотужніше угруповання ЗСУ в котел або змусити безладно відступати – розкішний переломний момент у війні. Не вийшло. Але план такий гарний, що відмовитися від нього ніяк не можуть.

Краматорська агломерація. Мляві просування по 700 метрів на тиждень на Слов'янськ уздовж траси з Бахмута закінчилися ще більш млявим топтанням на місці. Забуксували остаточно і без серйозних резервів і м'ясних штурмів тут явно нічого не виходить. Ось тільки резерви взяти ніде. Вся надія на падіння Покровська і перекидання звідти основної частини угруповання. По Костянтинівці. Кілька спроб активно штурмувати закінчилися захоплюючим стрибком з розбігу в чорний пакет. Зараз повернулися до тактики активного просочування малими групами з дуже скромними результатами. Згубне місце. Погане. Не православне.

Таким чином, ні на одному напрямку реальних успіхів у противника немає. Всі чекають весни, сухих доріг, листя в зеленці і великого поповнення особового складу і техніки. Наявних сил вистачає тільки на підтримку градуса напруги без просування. Ось тільки взяти резерви можна тільки в одному місці – якщо закрити питання з Покровськом і Мирноградом, а десантуру, морпіхів і штурмовиків перекинути на схід або північ. Просте рішення, яке може закінчитися контрнаступом ЗСУ. Окупанти видихаються. Просто ми й самі втомилися так, що іноді не помічаємо, наскільки виснажила війна противника".