На ЧАЕС і не тільки: По всій Україні роками працювали камери, які передавали дані в Москву, - журналістське розслідування

Журналісти програми "Схеми" провели експеримент, завдяки якому вдалося дізнатися, що відео з таких камер відеоспостереження спершу потрапляють на сервери, що знаходяться у РФ й належать компаніям, повʼязаним з ФСБ, передають Патріоти України.

За даними розслідування, використання таких камер в Україні заборонили лише 27 лютого 2022 року. До цього часу їх закупило багато компаній і державних установ, зокрема Нова пошта, Адміністрація морських портів, ЧАЕС та інші.

Журналісти Схем підʼєднали камери з софтом TRASSIR до інтернету через компʼютер. Їхній експеримент показав, що камери справді спершу передають інформацію на сервери в РФ, а після цього на компʼютер. Сервери належать компанії Диджитал Нетворк, клієнтами якої є російська пошукова мережа Яндекс та пропагандистський телеканал Звезда, а також компанія ВК, що є власницею забороненої в Україні соціальної мережі Одноклассники та пошти Mail.ru. Журналісти стверджують, що ці компанії повʼязані з російськими ФСБ та МВС.

Також у розслідуванні йдеться, що з 2016 року в Україну завезли понад 10 тисяч камер із софтом TRASSIR. Одним із державних клієнтів цього програмного забезпечення була Чорнобильська АЕС. У відповідь на запит журналістів на атомній електростанції підтвердили, що користувалися цим програмним забезпеченням, але відмовилися від нього у 2023 році.

За даними розслідування, у 2017 році Полтавська міська рада закупила ПЗ TRASSIR за бюджетні кошти, до якого приєднали понад 300 камер. Журналісти зʼясували, що ці відеокамери досі працюють у Полтаві на російському софті. У коментарі журналістам у міській раді запевнили, що «шукають кошти на оновлення системи відеоспостереження».

Схеми також зʼясували, що у травні 2022 року Держспецзв’язку попереджало український сектор безпеки про те, що компанія TRASSIR співпрацює з «федеральними міністерствами й службами сектору безпеки РФ».

Наразі, додають у розслідуванні, є інший ризик. TRASSIR під виглядом закордонного продукту може повернутися на український ринок. Наприклад, завдяки продукту AziGuard від румунської компанії AziTrend — румунському програмному забезпеченню, що складається з софту TRASSIR.