Перевіряймо та вдосконалюємо свою солов'їну: Що означає діалектичне смачне слово "кичера" і звідки воно походить

У Карпатах можна почути слово, яке немісцевий не навряд зрозуміє, якщо не в курсі місцевих говірок. І найцікавіше починається тоді, коли шукати походження цієї назви, передають Патріоти України з посиланням на "Горох".

Що таке – кичера?

Кожен регіон має свої слова, які не зрозуміліі в інших. І це не лише діалектизми, а й терміни, які прив'язані до особливостей рельєфу, природи, господарства.

У Карпатах навіть гори мають свої особливі назви. Наприклад, "кичера" – слово, яке не лише передає красу гірського краєвиду, а й приховує цікаву історію. Почуєте його від місцевих – знатимете, на що звернути увагу.

• Ки́чера – це діалектна назва гори, схили якої вкриті лісом, а вершина залишається відкритою.

Уявіть темні смереки, що обступили гору, і верхівку, яка ніби визирає над ними. Саме таку місцевість і називають кичерою.

Тому кичера – це не просто гора, а гора з певним виглядом, упізнаваним для тих, хто знає Карпати.

Слово поширене в Карпатах і трапляється в українській літературі. Наприклад, Михайло Коцюбинський у повісті "Тіні забутих предків" згадує "високу кичеру":

• Втретє затрембітала трембіта про смерть у самотній хаті на високій кичері. (Михайло Коцюбинський).

Одного слова достатньо, щоб уявити самотню оселю серед гір і лісів.

А звідки походить слово?

За версією, яку подає "Етимологічний словник української мови", *"кичера" походить від праслов’янського kyčera, імовірно пов’язаного зі словом kyka – "жіноча зачіска, коса".

Можливо, назва виникла завдяки схожості: ліс на схилах нагадував волосся, що обрамляє відкриту верхівку. Це образне пояснення, а не остаточно доведена історія слова.

Є й інша версія – зв’язок із румунським словом chiciură ("іній, паморозь"), але її вважають менш обґрунтованою.

Цікаво! А ще Карпати мають чимало інших слів, у яких ніби відлунює сам гірський край. Одне з них – плай: варто почути цю назву, і вже уявляєш стежку, що петляє поміж горами, лісами й полонинами.

Слово належить до лексики південно-західного наріччя української мови (зокрема гуцульського та бойківського говорів). Часто вживається як географічна назва (топонім) конкретних гір чи пагорбів у Карпатах.

Це ще і власна назва гори поблизу Косова – Кичера або Лиса Гора, висотою 564, 4 метри.

Тож якщо доведеться милуватися горою, де ліс підступає майже до самої верхівки, а вершина залишається відкритою, – згадайте про кичеру. Слово рідкісне, але дуже влучне: в ньому одразу відчуваються Карпати.