Поступ, але не у всіх сферах: Як Україна впроваджує єврореформи

Як експерти оцінюють виконання семи рекомендацій Єврокомісії

3 лютого в Києві відбудеться саміт Україна—ЄС, важливим елементом якого стане те, що вперше після набуття Україною статусу кандидата на членство європейська та українська сторони на високому рівні обговорюватимуть політичні реформи в Україні. Йдеться про виконання семи рекомендацій Європейської комісії, які в Україні неформально називають «постумовами» до кандидатства. Виконання цих рекомендацій не гарантує Україні моментального відкриття переговорів про вступ, однак без них точно неможливі подальші кроки до членства.

Напередодні саміту низка українських аналітичних центрів провели вже третій незалежний моніторингвиконання вимог ЄС — «Кандидат Check 3».

Позитивний поступ

Улітку 2022 року українські можновладці поставили для себе амбітний внутрішній дедлайн — виконати рекомендації Європейської комісії до початку 2023 року. У грудні навіть з’явилися заяви, що Верховна Рада ухвалила всі законодавчі акти, передбачені сімома рекомендаціями.

Втім, реальність виявилася трохи інакшою: напередодні саміту Україна — ЄС можемо говорити про те, що жодної з реформ поки що не реалізовано в повному обсязі. Однак позитивний поступ у цьому напрямі, безумовно, є.

Приємно визнавати, що одна з success stories у виконанні семи рекомендацій стосується сфери верховенства права. Саме судова та антикорупційна реформи є пріоритетними з погляду приєднання країн-кандидатів до ЄС — вони входять до ключового кластеру переговірних глав fundamentals (основ); їх виконання ЄС поставив на перше місце в переліку семи рекомендацій, наданих Україні разом зі статусом кандидата у червні 2022 року.

Історією успіху стало відновлення роботи Вищої ради правосуддя (ВРП), яка не була повноважною з лютого 2022 року. Відновлення роботи цього важливого суддівського органу стало можливим завдяки обранню з червня 2022 року 11 нових членів ВРП. І, хоч у профільних експертів є питання до доброчесності декотрих із них, головне — ВРП тепер може призначати і звільняти суддів із посад, розглядати дисциплінарні скарги щодо них, призначити членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Водночас для повного виконання цієї рекомендації ЄС Україні потрібно призначити ще шістьох членів ВРП та провести відбір кандидатів до ВККС.

У сфері антикорупції проривним стало призначення в липні 2022 року керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Після цього активізувалися розслідування САП, НАБУ та ВККС щодо топкорупції: було оголошено підозри ряду топ-посадовців, скеровано до суду справу «Межигір’я» щодо експрезидента-втікача тощо. Втім, для повноцінного функціонування антикорупційної інфраструктури необхідно призначити керівника Національного антикорупційного бюро (НАБУ), конкурс на посаду якого триває.

Важливим кроком стало також ухвалення Верховною Радою двох рекомендованих ЄС законів — про медіа та про національні меншини (спільноти), які отримали схвальні відгуки профільних експертів. Утім, тоді як стосовно закону про медіа йдеться про майже бездоганне виконання рекомендації, закон про національні меншини ще має бути оцінений Венеційською комісією. Важливим для України буде також політичне врегулювання претензій щодо цього закону з боку Румунії. Загалом, для того, щоб сміливо поставити зелений прапорець біля рекомендацій у цих сферах, українській стороні потрібно ще внести зміни до закону про рекламу та розробити підзаконні акти для закону про нацменшини.

Необхідні доопрацювання

Попри зазначені вище успіхи, в імплементації семи реформ є одна ложка дьогтю, яку відчувають не лише українські експерти, а й європейські партнери. І стосується вона тієї ж надважливої реформи верховенства права. Йдеться про реформу Конституційного суду України, яка передбачає запровадження конкурсної процедури відбору суддів до цього органу. Хоча Верховна Рада ухвалила відповідний закон ще у грудні минулого року, механізм відбору суддів не відповідає критерію. Тож ЄС і Венеційська комісія вже неодноразово закликали його змінити — зокрема, в Дорадчу групу експертів, яка перевірятиме кандидатів до КСУ, включити сьомого члена, який би нівелював можливість політизації процесу.

Позитивом є те, що українська влада зрештою відреагувала на заклики європейської сторони і пообіцяла внести необхідні зміни до закону якнайшвидше, хоча це й сталося лише після того, як Венеційська комісія відмовилася надсилати своїх представників до Дорадчої групи експертів. Визнання своєї помилки та внесення правок до закону, вже підписаного президентом, продемонструє відданість України процесові європейської інтеграції. Однак у майбутньому українській стороні краще було б не допускати таких помилок у інших сферах, адже вони підривають довіру, яка наразі є чи не найвищою у відносинах України з ЄС за всі роки співпраці.

Крім реформи КСУ доопрацювання потребують ще дві рекомендації ЄС. Зокрема, через відсутність висновку Венеційської комісії, якого Україна очікує з 2021 року, без змін залишається стан виконання антиолігархічної реформи, а саме імплементація антиолігархічного закону. І, хоча стагнація на цьому напрямі відбувається не з вини України, це та сфера, робота в якій точно не завершиться лише з наданням зворотного зв’язку від Венеційської комісії.

Попри деякі успіхи, такі як ухвалення закону про бенефіціарів бізнесу та розробка проєкту Комплексного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору України, незавершеним залишається виконання рекомендації щодо боротьби з відмиванням коштів. Україні потрібно ухвалити ще низку законодавчих актів, які б відповідали стандартам Групи з фінансових заходів (FATF). Очікуються також затвердження Комплексного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору України та розробка плану заходів для його виконання.

Хоча фінальну оцінку того, наскільки успішно Україна виконала своє «домашнє завдання», Європейська комісія надасть лише восени 2023 року, перше проміжне звітування під час саміту Україна—ЄС надзвичайно важливе: воно продемонструє відданість України процесові реформ і незворотність руху до членства в ЄС. До осені ж 2023 року Україна ще матиме час, аби надолужити всі недоробки.


Джерело

Опублікував: Андрій Савчук
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

"Военное руководство доложило о продвижениях на двух направлениях, но Путин осадил докладчика и поддал жесткой критике "муравьиные достижения", - GENERALL SVR

п’ятниця, 24 березень 2023, 8:10

Вагнерівці продовжують дохнути як мухи. Однак питомих результатів це вже не приносить. Популярний блогер GENERALL SVR поділився свіжими новинами, котрі відбуваються у кремлі. Далі мовою оригіналу. . "Вчера (23 березня. - ред.) президент России Владимир...

"Все таки щось піділлють...": Тарологиня спрогнозувала вбивство Путіна

п’ятниця, 24 березень 2023, 7:17

Президент Росії Володимир Путін навряд чи опиниться на лаві підсудних у Гаазі, адже просто не доживе до цього моменту – такий прогноз зробила тарологиня Людмила Хомутовська в інтерв’ю ТСН.ua. "Я все таки не думаю, що його (Путіна – ред.) доправлять до ...