Про Мар'їнку, Новомихайлівку й... трохи про Вугледар, - Машовець

1. Очевидно, що вперте бажання російського командування за будь-яку ціну взяти під контроль руїни Мар'їнки були обумовлені не тільки (й, скоріш за все, не стільки) прагненням "доложить о большой победе" в районі Мар'їнки, яку російськи війська штурмували більше як півтора року, скільки цілком утілітарними оперативно-тактичними міркуваннями...

Справа ось в чому...

Український плацдарм, розташований східніше дороги Мар'їнка - Вугледар, вже давно "муляв око" росіянам по двом основним причинам...

- По суті, він являє собою цілком очевидний зручний "стартовий майданчик", щодо можливих (гіпотетичних) активних дій ЗСУ у бік м.Волноваха та м.Маріуполь (від передових позицій ЗСУ північніше с.Володимирівка до північних околиць м.Волноваха менше 18-и км, а до північних околиць м.Маріуполь - 63 км).

- Окрім того, наявність цього плацдарму дає можливість ЗСУ досить щільного вогневого контролю за залізницею, яка веде до м.Волноваха з півночи й далі через Хлібодарівку та Комиш-Зорю на захід (відстань до неї в районі станції Південнодонбаська, складає менше 9-и км, яка пробивається достатньо "розлогою номенклатурою" засобів ураження, які є на озброєнні ЗСУ).

Тобто, ця залізнична "гілка" потенційно, могла би відігравати достатньо важливе значення у системі матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) військ противника, які діють у Південній операційній зоні (в першу чергу - угрупування військ (УВ) "Запорожье" та "Восток") на оперативному рівні (хто забув, нагадаю, МТЗ російських військ на оперативному рівні, зазвичай, здійснюється саме залізничним транспортом, російський "тил" на оперативному рівні пристосований саме для такого методу МТЗ).

Це набуває ще більш актуального характеру, зважаючи на регулярні удари ЗСУ по російській військовій інфраструктурі на території окупованого п-ва Крим...

Але, поки існує цей український плацдарм, використання російським командуванням цієї залізниці для постачання предметів МТЗ своїм військам західніше умовної лінії Волноваха - Маріуполь у значних обсягах, скажімо так... певним чином ускладнено...

Думаю, виходячи, головним чином, саме з цих двох міркувань, російське командування спланувало, організувало та зараз намагається реалізувати певний план (задум), щодо ліквідації цього плацдарму ЗСУ. Частиною якого, як на мене, й є активні наступальні дії противника по напрямку Мар'їнка - Георгіївка...

В чому полягає суть цього задуму...?

Думаю, що "в ідіале", він передбачає декілька етапів..

1) Етап перший - взяття під контроль району Мар'їнки. Навіть, не стільки всієї Мар'їнки, скільки її центральної та південної частини (тобто, всього, що розташовано південніше колишньої вулиці Каштанової).

2) Етап другий - зосередити та розгорнути відповідні сили й засоби у центральній та південній частині Мар'їнки, задля проведення атакуючих\штурмових дій по напрямку Мар'їнка - Побєда... вздовж дорого 00532 (так, тієї самою Мар'їнка - Вугледар), у загальній дирекції з півночі на південь... з прицілом вийти на рубіж Антонівка - Костянтинівка.

Одночасно (бажано) з цим, розпочати наступ - або з району Микільске у бік шахти Південнодонбаська, чи зразу у бік с.Водяне, або спробувати з рубежу Новомайорське - Шевченко пробитися у бік Новоукраїнки через Пречистівку (західніше Вугледару).

3) Етап третій - що ми отримуємо, в такому разі? Вірно, глибоке охоплення флангів тактичної групи ЗСУ, яка обороняється північніше Володимирівки та в районі Новомихайлівки... Тому, далі, по добре вже відомому нам "сценарію" - зустрічний наступ двох флангових ударних тактичних груп противника, з метою одночасного виходу їх десь приблизно у район Катеринівка - Антонівка - Костянтинівка - північно-східніше Водяне, в тил українським підрозділам, які обороняються східніше вищевказаної дороги...

Це, якщо коротко та максимально схематично...

2. В реальності, ситуація у цьому районі розвивалася та розвивається, м'яко кажучи, трохи "в іншому ключі". Приблизно півтора-два місяці тому, противник вже пробував наступати (причому, наскільки я пам'ятаю, протягом не менш як тижня) в районі Новомайорська та Шевченко (південа група)...

Однак, ці атаки скінчилися безрезультатно...

Так само, з північного флангу... "освобождение Марьинки", також "трохи затримувалось"... А значить, можливість організувати з її боку повноцінного наступуп по дирекці на Победу - Костянтинівку - також...

Тим більше, незабаром почалась "Авдеевская операция", "восстановления положения под Бахмутом" й ще цілий ряд російських зимових "активностей". Тому, очевидно, для проведення ще однієї "активності" між Вугледаром та Мар'їнкою російське командування не могло залучити значні за обсягом сили та засоби, як це воно зробили на Авдіївському напрямку...

Це, в свою чергу, явно потягнуло перегляд сенсу та змісту плану (задуму) противника, щодо вирішення "проблеми Вугледарського виступу"...

Джерело