У полон бійцям 3-ї бригади оперативного призначення "Спартан" Національної гвардії України здався білорус, який воював на боці країни-агресора Росії. Про це 27 вересня повідомила у Telegram пресслужба бригади, передають Патріоти України.
"Рідкісний екземпляр серед полонених ворогів – громадянин Білорусі. Кілька років він жив у Росії, де нещодавно опинився перед вибором: в’язниця або війна. Обрав друге, підписав контракт і на початку вересня опинився в Україні. Провоював… лише три дні. Пройшов лісосмугами повз сотні тіл російських штурмовиків і зрештою добровільно здався гвардійцям бригади Нацгвардії "Спартан", – ідеться в дописі.
Пресслужба зазначила, що у полоні білорус запевнив, що готовий перейти на бік України, але попросив приховати обличчя, бо хвилюється за рідних у Білорусі.
На відео допиту, яке було оприлюднене у YouTube, він розповів, що знав про війну в Україні. Запевняє: погодився, бо погрожували тюремним строком. На питання про те, які враження від війни в Україні, відповів, що її потрібно завершувати. "Я навіть не знаю, як це описати. Ну, коли вперше побачив зруйновані будинки, порожні села, поля випалені, ліси. Зрозуміло, що тут явно вони [росіяни] щось роблять не те. Тобто "рускій мір" тут не потрібен", – сказав полонений білорус.
Він розповів, що у підрозділі, в якому він служив, були росіяни, єгиптяни і колумбійці. Каже, коли йшов здаватися в полон, "розумів, що можуть прибити", але вирішив, що "краще з добрими намірами повертатися, ніж по-скотськи".
Полонений зазначив, що назад до Росії по обміну повертатися не хоче. "Я назад ні ногою. Вони [росіяни] просто кидають на забій, на гарматне м'ясо. По дві людини, по чотири людини. Там взагалі, як сірники. Ротацію привезли якусь, грубо кажучи. Все, одразу зачохлили – й туди ж", – наголосив він.
Саме такі слова демонструють багатство, влучність та гумор зберігають особливості українських говорів і показують багатство мови . В українській мові є чимало давніх і діалектних смачних слів, які демонструють багатство, влучність та щирий народний гу...
12 серпня за новим церковним календарем (25 серпня за старим) - день пам'яті мучеників Фотія, Аникити та інших, які постраждали за віру в III-IV століттях. У народі день прозвали Фотя Повітковий. За старим календарним стилем і що можна й не можна робит...