"Рішення про застосування тих чи інших частин і підрозділів російських військ явно приймаються поспіхом і якось хаотично", - Машовець

Наведу приклад...

Позавчора я написав про обладнання противником нашвидкоруч силами підрозділів 76-ї дшд району оборони біля с. Чкалове (там розгорнулося приблизно до 2-х БТГр, посилених танковою ротою 124-го тбн).

Причини цих поспішних дій командування противника - очевидні. Від Чкалового до Берислава - 29.1 км по прямій... і подальше просування ЗСУ у цьому напрямку загрожує банальним напівоточенням усім військам противника, які зараз ведуть бойові дії північніше цієї лінії...

Задум російського командування полягає в тому, щоб зупинити це просування, та, принаймні зберегти цей "каЛидор" шириною у 30 км, щоб забезпечувати свої війська, які досі ведуть жорсткі бої південіше Архангельского, по напрямку Вереміївка - Черешневе, а також намагаються утримати рубіж Нововоскресенське - Біляївка - Шевченківка - Золота Балка.

Це рішення було не тільки очевидним, а й добре "читалося"... Більше того, зразу було очевидним, що для його втілення у життя противник обов'язково задіє свій "мобільний резерв" на плацдармі, зі складу угрупування ПДВ...

Але, в такому разі постає цілком логічне питання - а якого дідька тоді усі російські підрозділи північніше дороги Берислав - Давидів Брід продовжують, причому навіть сьогодні, вперто чиплятися за свої розтягнуті та "незручні" позиції, явно ризикуючи нарватися у кінцевому результаті на оточення...?

Це що таке "ноу-хау" у російського командування - поставити долю цілого угрупування (а там діє приблизно до 3-х БТГр зі складу двох мсбр 49-ї ЗВА, залишки "батальйонів" 83-ї дшбр, 10-ї обр СпП та "свіжий" батальйоний резерв 98-ї дшд) в пряму залежність від двух своїх десантних батальонів? Хоча, в переважній більшості вживання терміну "батальйоний" по відношенню до російських підрозділів, які намагаються зараз стримати насутп ЗСУ у північній частині плацдарму, є певним перебільшенням... це скоріше - "збродні роти" із залишків...).

Якщо так вже кортило утримати північну частину плацдарму... то треба було думати раніше й не про те, як "зупиняти ЗСУ" у Високопілля та Потьомкіно силами "останніх резервів", а як краще не допустити посилення українського угрупування на Інгулецькому плацдамрі...

Однак, "у русских собственная гордость...", вони явно вважали, що Інгулецький плацдарм ЗСУ то є "ниже их достоинства", а також "ничтожен и не стоит внимания". Замість цього вони вирішили влаштувати у Архангельского та Високопілля справжне "рубілово" із зазделегідь зрозумілим результатом... Ось тепер вимушені кидати "на зустріч" наступаючим "украинско-фашистким ордам" останній НЗ своїх "дЮсантоФФ". І куди власне подівалася та пиха в них тепер...?

А загальна ситуація, явно має стійку тенденцію далеко не до покращення для росіян. Обидві основні бригади 35-ї ЗВА (64-а мсбр та 69-а обрп) втягнуті у напружені бої північніше та західніше безпосередньо Херсону. 2-ї БТГр 38-ї мсбр також - не помічники, їх так не слабо "потріпало" біля Посад - Покровського.

Більше того, швидко витягнути усю цю "красоту", щоб запобігти "погіршенню" у північній частині плацдарму, у російського командування, явно не вийде... до того ж, якщо так зробити, то виникне цілком реальна загроза "располовинивания" плацдарму не по дирекції на Берислав, а взагалі власне по Інгульцу...

Додамо до цього просто таки "замечательную" ситуацію із основними мостовими переходами через Дніпро і скажимо так, досить своєрідний характер "плеча" подвозу предметів МТЗ на плацдарм... і стає зрозумілим, що дійсно "усе тільки починається"...