"Рівно рік тому це здавалося неможливим. Німецький уряд пишається тим, що отримує 0% газу, 0% нафти і 0% вугілля з Росії", - Лана Зеркаль

"Рівно рік тому це здавалось неможливим. Німецький уряд пишається тим, що отримує 0% газу, 0% нафти і 0% вугілля з Росії. Німецький міністр фінансів в новорічному тексті для Financial Times пишається тим, що бізнес зменшив споживання на 20%. І впевнено заявляє, що знає, як запобігти «колапсу індустріального виробництва» під час енергетичної кризи", - пише радниця міністра енергетики Лана Зеркаль на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Європейський союз виділяє 255 млрд євро на те, щоб реалізувати план Re-Power EU: спосіб ще зменшити залежність від Росії. 8 з 10 європейців підтримує цей курс — розуміють, що енергетична криза викликана саме росіянами. Все це рік тому і справді видавалося фантастикою. Просто давайте згадаємо січень 2022.

Росія на піку впливу на Європу. Енергетична зброя повністю заряджена — європейці офіційно (за даними Євростату) залежні на 83% в постачанні газу і на 50% в постачанні нафти. Вражаючі результати приносить багаторічна робота фрау Меркель: Німеччина прямує до того, щоб отримувати 130% потреби в газі з Москви, тобто не тільки давати бізнесу дешевий газ, але і заробляти на ньому. За останні 10 років сон Європи дозволив росіянам заробити трильйон євро. З цих грошей росіяни купують електроніку для ракет, фінансують пропаганду та корупцію.

Недивно, що російські стратеги були переконані: після вторгнення в Україну ніхто не ризикне відмовитися від дешевого ресурсу. І в перші тижні війни так і було: перші «санкції з пекла» не чіпали енергетику.

Перші поїздки з переконанням в тому, що Росію треба душити фінансово, ми почали ще в березні — команда дипломатів, урядовців та експертів, яким не треба було ні в кого запитувати, що робити. Знали, куди їхати і з ким говорити.

У Берліні та Брюсселі відчувалася неприхована паніка. Політики та урядовці визнавали, що припустилися помилки, але боялися зробити будь-які різкі кроки. Пройшло пів року і європейці прийшли до тями, з допомогою адміністрації Байдена, і наших аргументів та обрахунків.

Європейці знайшли спосіб замінити нафтові поставки. Саме нафта давала росіянам левову частину прибутків. Обмеження ціни на неї не шкодять Європі, але вже наступного року спричинять падіння видобутку в Росії наполовину. Це вб'є значну частину бюджету і заодно знищить кілька регіонів, залежних від видобутку. Російський газ санкціонував сам себе, шантажем та вибухами на власному газогоні. Ніхто більше не буде з ними працювати, Газпром не повернеться на європейський ринок.

І хоч 2022 року Росія заробила свої 120 мільярдів в ЄС, рік 2023 буде для неї голодним. Нафта дешева, газ нікуди дівати. Під загрозою — вдумайтесь — третина російського федерального бюджету. Це за оптимістичними для росіян прогнозами, хоч реальних цифр немає — засекречені.

Це ще не матиме вирішального значення для ходу війни. Коли в російській сім'ї стає менше грошей, то тато не припиняє пити, натомість діти менше їдять. Але з кожним роком наш ворог буде слабшим, енергетичної зброї вже немає і не буде.

Що далі? Ще складніша робота. Російських енергетичних шахраїв не можна недооцінювати, як не можна недооцінювати військових. Цього року Європу чекає на продовження енергетичної кризи — ломка відмови від дешевого палива буде тривати.

Важливою датою стане 5 лютого — початок санкцій проти російських нафтопродуктів. Росія сподівається на контрнаступ. В цей момент активізуються всі російські агенти, частина європейського бізнесу та політики на кшталт Орбана.

Нам потрібно буде потримати за ручку кожен уряд і заспокоїти, що паливна криза це не страшно, ми її проходили і навіть стали сильнішими. А потім взятися за священну російську корову: атомну енергетику. В 2022 Росія стала державою, дії якої можна кваліфікувати, як ядерний тероризм. При цьому вона продовжує постачати уран та паливні збірки, будувати реактори по всьому світу. Станом на 2020 рік Росатом готував чи будував 23 проекти реакторів за кордоном — на всіх континентах. Той самий Росатом, який намагається «віджати» Запорізьку АЕС, ставлячи під загрозу весь континент.

Домогтися санкцій в цій сфері буде ще складніше, ніж у нафті та газі, але ж ми показали, що вміємо досягати неможливого. Всі команди — дипломати, політики, аналітики, експерти — ми вже потроху переходимо з успішного спринту в успішний марафон, є і сили, і настрій боротися.

Ну, і найскладніше — домашнє завдання. Бо санкції — це про те, як душити ворога. А для відбудови сучасної, нової енергетичної інфраструктури потрібні живі інвестиції. Щоб гроші прийшли в Україну ми маємо продемонструвати на своєму прикладі, що готові проводити енергетичні реформи.

Не тільки контролювати олігархів, але і робити власну енергетичну систему прозорою та підзвітною. Призначати незалежних управлінців, допомагати грошима тільки бідним. А ще економити енергію, як це почали робити німці та європейці. Дуже багато завдань попереду, але я би вже не назвала їх «неможливими».