Росіяни вміють себе "продавати": Українська акторка, яка живе за кордоном, пояснила ослаблення підтримки нашої країни в світі

Українська акторка Даша Волга ("Пізнє каяття", "Лист очікування", "Дівчата мої", "Будинок з чужими таємницями", "Після зими", "Колишня"), яка 20 років тому виїхала з чоловіком у Нову Зеландію, розповіла, як за кордоном нині реагують на новини про війну в Україні. Акторка з жалем констатує, що увага до наших проблем слабшає. Про це Даша Волга сказала в інтерв’ю, передають Патріоти України.

Артистка, яка зі свого боку намагається всіма можливими способами тримати фокус уваги іноземців на проблемах України, каже, що нам терміново потрібні інші методи залучання світу на свій бік у війні з росіянами.

"Коли почалася велика війна, в Новій Зеландії активно влаштовували заходи, – каже Даша Волга. – Ми організували навіть кілька кінофестивалів. Люди приходили, активно долучалися, донатили. Нас кликали на інтерв'ю на ТБ та радіо. Я ходила коледжами, розповідала дітям про те, що відбувається в Україні. Нині все стихло. Ми пішли з перших шпальт".

"Мені здається, що потрібна інша стратегія. Нам треба припинити розповідати про себе лише з погляду жертв цієї війни, – продовжує акторка. – Тому що війна триває, люди втомлюються співчувати. І марно ображатися на світ, який перебуває в іншій ситуації. Примушувати жити їх нашими травмами – теж даремно. Наприклад, коли ми показували тут фільм "Погані дороги" Наталки Ворожбит, новозеландці виходили із зали та зізнавалися, що психіка не витримує, мовляв, важко дивитися. Вони годину не можуть витримати. Тому нам потрібні інші методи, щоб залучати їх на свій бік".

"Треба сказати, у цьому сенсі Росія дуже винахідлива, – продовжує Волга. – Нам треба також змінюватися. Грубо кажучи, потрібно себе "продавати" світові. Так, щоб ми були цікаві, конкурентні та привабливі. Щоб людям хотілося бути з українською культурою та з українськими людьми. Так, ми жертви, але маємо зціпити зуби і запропонувати світові те, чого в нього немає. Тому що росіяни продовжують агресивно нав'язувати свою культуру – і ніхто її тут скасовувати не збирається, скажу чесно. Ми повинні голосно заявляти про свою глибину, унікальний простір, красу".

"Я зараз транслюю настрої людей за кордоном, які можуть допомогти нам фінансово. Роблять це, але їхній ентузіазм поступово згасає – я бачу, куди справа рухається, – додає артистка. – Ми повинні бути винахідливішими, гнучкішими, розумнішими, ніж просто жертви війни, яким необхідна допомога. Ось такий меседж звідси. І ще хочу додати: підтримка України в Новій Зеландії досі є достатньо сильною. Мене запрошують на благодійні заходи, де збирають кошти. Багаті новозеландці хочуть залишити про себе добрий слід. Вони розуміють, на чиїй стороні правда".