Солов'їна повертає свою красу: Самобутні та милозвучні українські слова, які в часи СРСР вилучали зі словників, аби лишились тільки аналоги, співзвучні з російською мовою

Українська мова протягом ХХ століття пережила кілька хвиль штучних "редакцій", коли радянська влада вилучала питомі слова, замінювала їх кальками з російської або оголошувала "неправильними". Через це багато природних українських слів, котрі збагачували нашу мову століттями, зникли з ужитку, а частина - навіть зі словників, констатують Патріоти України.

Сьогодні мовознавці та філологи повертають ці слова до життя, переглядаючи старі словники та архіви. Репетиторка з української мови Ірина Ваврик зібрала добірку лексики, яку більшість українців ніколи не чули - і яка колись була звичною.

Фахівці наголошують, що вилучення питомих слів було не випадковим. Радянська мовна політика прагнула уніфікувати мовний простір під російську, послабити українську ідентичність і зробити мову менш самобутньою. Під заборону потрапляли як побутові слова, так і терміни з техніки, науки чи адміністрації.

Серед лексики, яку намагаються повернути, є слова на літеру "в", що колись мали повноцінні українські відповідники:

• було: вагало або хитун - маятник;
• було: валок - циліндр;
• було: вдача - властивість;
• було: виїмок - виняток;
• було: вигріння - вивітрювання.

Деякі з цих слів мають цікаві історії. Наприклад, "валок" у старих словниках фіксувався у кількох технічних значеннях, а від нього походить і слово "вальниця" - давня назва підшипника.

Мовознавці переконані, що повернення забутих слів - це не просто лінгвістична мода, а відновлення культурної пам’яті. Кожне слово - це ниточка до нашої історії, ідентичності та свободи.