
"Російський президент Володимир Путін в інтерв’ю агентству ТАСС вже вкотре говорив про «один народ», про штучне розділення росіян і українців, про «вигадку австрійського Генерального штабу». Тобто повторив ту конспірологічну і псевдоісторичну муть, яка давно вже стала євангелієм будь-якого «добропорядного» російського шовініста і з обґрунтуванням якої легко ознайомитися в кожній книгарні Москви або Санкт-Петербургу. Полки буквально ломляться від такої літератури, телевізійні пропагандисти і журналісти не відстають від літераторів", - пише оглядач Віталій Портников у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:
"Однак в даному випадку в ролі транслятора псевдоісторичних міфів – сам президент Росії. Ми отримали чудову нагоду переконатися в тому, що слова про «один народ» – це не просто пропагандистська фраза Путіна, якою він намагається виправдати анексію Криму або війну на Донбасі. Ні, це – переконання Путіна, які ґрунтуються на його історичних «знаннях». І ці «знання» з’явилися зовсім не після обрання Путіна президентом Росії.
У 1980-90-х роках таке уявлення про історію панувало в партійних і чекістських кабінетах російської столиці. Комуністи і чекісти стали ще більшими шовіністами, ніж чиновники Російської імперії. Саме тому можна сказати, що після обрання президентом Путін вирішив, що тепер може втілити в життя переконання своїх вчителів і колег та повернутися в минуле, відновити імперію. А найголовніше – знову об’єднати в єдине ціле «один народ».
Тому не варто думати, що Путін діє спорадично, реагує на політичні події в Україні чи Білорусі, намагається просто допомогти проросійським політикам або перешкодити «націоналістам». Ні, його головна мета очевидна навіть з цього інтерв’ю – «один народ», одна держава.
І те, що Путін вчить, як «правильно» робити наголос у слові «українець» самого інтерв’юера – російського журналіста українського походження – має тільки ще раз підкреслити, що «ніяких українців не існує» і не їм вирішувати, як вони називаються.
Ми могли б не звертати уваги на уявлення Путіна про історію, якби жертвами цих уявлень не стали б тисячі українських громадян, які загинули, отримали поранення, опинилися просто неба на окупованих територіях, стали біженцями.
І це – ще не кінець історії, а тільки початок путінських домагань. Домагань, які пояснюються не поточною політикою, не інтересами російських олігархів або «Газпрому», а самою історією.
Коли Путін говорить, що надія на його домовленості із Володимиром Зеленським вмирає останньою, він має на увазі не надію Зеленського та співвітчизників українського президента на мир, а свою надію на поглинання українських земель Росією. Йому навряд чи спадає на думку, що хтось може вважати інакше".
У перші дні повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії частину уряду України тимчасово перемістили до Івано-Франківська, де в умовах воєнного стану організовували роботу державних інституцій. Про це розповів колишній міністр закордонних справ Ук...
Антирадянський дисидент Габор Іваньї, який провів вінчання на весіллі угорського премʼєра Віктора Орбана та охрестив його дітей, тепер вважає, що той має сидіти у в’язниці. Уряд колишнього друга Іваньї прагне віддати чоловіка під суд. Про це йдеться у ...