Це сталося у грудні: Зеленський ставив спікеру Джонсону дедлайн для ухвалення військової допомоги, - Politico

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі зі спікером Палати представників Майком Джонсоном у грудні минулого року сказав, що Україна зможе протриматися без допомоги США максимум до березня-квітня. Про це йдеться у статті видання Politico, передають Патріоти України.

Видання на основі інтерв'ю з вісьмома помічниками з Конгресу США від Республіканської та Демократичної партій, а також лобістами та офіційними особами, наближеними до розвідки, розповідає, як спікер Джонсон приймав рішення про виділення допомоги Україні.

Як пише Politico, на рішення Джонсона зокрема вплинула груднева зустріч з президентом України. На той момент Джонсон обіймав посаду спікера менш як два місяці. Зеленський прийшов до нього з різким повідомленням: час спливає. У кабінеті спікера, куди принесли Острозьку Біблію, Зеленський дав зрозуміти, скільки ще його країна зможе витримати атаки російських ракет і безпілотників.

«Березень або квітень», — сказав український президент, за словами двох людей, знайомих з розмовою.

Груднева зустріч з Зеленським значною мірою сприяли рішенню Джонсона піти проти своїх колег-консерваторів і таки сприяти виділенню пакета допомоги Україні на 60 мільярдів доларів, стверджують троє співрозмовників видання.

З початком роботи на посаді спікера Джонсон був налаштований прив’язати новий пакет військової допомоги Україні до ряду інших рішень, як положення про безпеку кордонів (яке, утім навряд би підтримала демократична більшість у Сенаті). І не було причин, чому б він мав передумати.

Але після того, як український президент сказав, що у його військ до весни майже закінчиться зброя, Джонсон вирішив, що потрібно вжити заходів до цього часу, стверджує один зі співрозмовників видання в керівництві Палати представників.

Ця зустріч дала Джонсону почуття терміновості й кінцевий термін, на який він став орієнтуватися щодо пакету допомоги Україні, розповіли співрозмовники видання.

Зустріч із Зеленським поклала початок чотиримісячній особистій і професійній агонії Джонсона. І за цей час він мав визначитись, чи варто ризикувати посадою й кинути виклик тим республіканцям, які прагнуть його усунути, аби забезпечити військову допомогу Україні.

Як пише Politico, тоді співробітникам офісу Джонсона було доручено підготувати «якусь працездатну» версію пакета допомоги від спікера до кінцевого терміну — «про всяк випадок».

Врешті Джонсон досяг цього терміну, маючи в запасі трохи більше тижня. 20 квітня Палата представників таки проголосувала чотири окремі закони: про допомогу Україні, Ізраїлю, союзникам Індо-Тихоокеанського регіону, а також щодо інших питань національної безпеки. І нині Україні направлено перший мільярд доларів на військову допомогу.

Politico також розповідає подробиці, як йшла підготовка версії законопроєкту від Джонсона щодо допомоги Україні. Як пише видання, це завдання лягло на його радника з нацбезпеки Джоша Ходжеса. «Джош був тим, хто виконував більшу частину важкої роботи в цей період. Він повільно зібрав усе разом з Міністерством оборони, Національним комітетом з безпеки, головами комітетів та іншими членами», — розповів співрозмовник видання.

Ходжес також працював над тим, щоб Джонсон мав простір для отримання поступок і прийняття обґрунтованого рішення. Як пише Politico, Ходжес мав прямий вплив на Джонсона. Інші люди з його офісу могли радити не просуватися вперед із допомогою або повернути допомогу лише Ізраїлю. Але Ходжес стверджував, що у США є можливість протистояти зростальні осі між Росією, Китаєм та Іраном у спосіб, який є негайним і економічно ефективним.

Ненадання допомоги зараз, на думку людини, знайомої з позицією Ходжеса, послабило б позицію США у світі та розширило б можливості противників штатів. Крім того, це рішення дозволяло направити більш застарілу зброю Україні і таким чином раціональніше розпорядитися військовими витратами.

Інший наближений до Ходжеса співрозмовника додав, що радник був частиною більшої команди. Видання додає, що Джонсон чув подібні аргументи і з інших джерел. Так багато законодавців-республіканців, включно з конгресменом Майклом МакКолом (республіканець від Техасу) підтримували тісний зв’язок з Джонсоном щодо необхідності просування законопроєкту про іноземну допомогу.

Також Джонсона часто відвідували прокиївські лобісти, в тому числі євангелісти з України (спікер також є євангелістом). Правозахисна група Разом для України навіть розмістила бігборди в окрузі Джонсона в Луїзіані з його улюбленим біблійним віршем Естер 4:14, що закінчується словами «І хто знає, можливо, саме для такого часу ти досяг свого царства?».

Окрім того, протягом останніх двох тижнів представники розвідки та аналітики інформували законодавців з Конгресу, включно із Джонсоном, про ситуацію на фронті в Україні.

Офіційні особи казали, що вони все більше вірять, що плани Путіна мобілізувати більше людей у поєднанні з отриманням додаткових боєприпасів з Пекіна та зменшенням підтримки Києва з боку Заходу, ймовірно, принесуть йому перемогу в Україні — і швидше, ніж очікується — якщо нова допомога від США не пройшла б.

Путін не отримав би бажаного результату: повного захоплення України. Але до кінця 2024 року він міг створити ситуацію, коли зможе досягти вигідних умов для переговорів, зазначають чиновники та аналітики. Директор ЦРУ Вільям Бернс публічно виголосив цю оцінку в середині квітня.

Водночас масована ракетна й дронова атака Ірану по Ізраїлю на початку квітня також спонукала Джонсона надати допомогу Ізраїлю з більшою терміновістю. Наступного дня він зателефонував лідеру демократичної меншості в Палаті представників Хакіму Джеффрісу і сказав, що він готовий рухатися вперед щодо всіх законопроєктів про допомогу іноземним державам.

Колеги-консерватори критикували Джонсона, вимагаючи від нього лише допомоги для Ізраїлю чи взагалі не підтримувати жодного пакету. Дехто казав, що винесення питання про Україну на голосування призведе до зняття його з посади спікера. Як розповів конгресмен МакКол тоді Джонсон звернувся до молитви: він розривався між спробами врятувати свою роботу та вчинити правильно.

Пізніше тієї ночі Джонсон знову зібрав своїх помічників. Вони переглянули кожен аргумент «за» і «проти» й обдумали кожен сценарій. Тоді Джонсон сказав своїм співробітникам, що йому потрібна ніч, щоб все обдумати. І коли вранці у середу спікер повернувся до свого офісу в Капітолії, він прийняв остаточне рішення: «Я вчиню правильно. Я буду робити те, що знаю, що це правильно. Ми будемо рухатися вперед».