"Мабуть, ми себе не любимо. Нас не навчили себе любити, все через той клятий совок - я впевнена в цьому. Мій дідусь воював, а бабуся втратила молодість на післявоєнних відбудовах. Мої батьки виросли в системі, яка зажала їх, як кліщами. І я не збираюся вірити на слово всім тим, хто вважав себе щасливим, коли за нього вирішували, як йому навчатися, де проходити практику, ким і де працювати. Працювати в колхозах задарма було романтикою?" - пише харківська блогерка Олена Кудренко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Безкоштовні" поїздки до піонерських
таборів - щастя?
Життя в недорозвинутій країні (це про СРСР), яка натомість вважала себе найпершою та найпотужнішою, - привілей? В той час як європейці пішли далеко вперед - таке життя без можливості порівняння дійсно заслуговує на пошану? Ми себе взагалі як оцінювали? На що мали право? Ким себе бачили?
Там взагалі було наше "Я"? І чи знали ми, що наше "Я" має право на існування?
Love yourself first. В першу чергу люби себе. Тоді ти навчишся обирати для себе найкраще. Від освіти, роботи, речей, людей - до умов свого існування. До тої системи, в якій ти заслуговуєш жити. Навчишся справді вкладатися в це, докладати зусиль, щоб самому вирішити - як ти хочеш жити. Як ти хочеш, щоб до тебе відносилися. Вирішити, що ти дозволяєш іншим відносно себе, а що ні.
У нас з цим біда. У нас частина адекватних та самодостатніх людей зажата між тими, хто досі любить совок, - і їх наступниками, які подивилися "Сватів" і все подібне. Я вчора була присутня в компанії, де зібралися і перші, і другі - вони чудово один одного розуміють! Перші себе ніколи не вміли любити, бо ж СРСР. Другі не вміють себе любити, бо не вміють будувати. Тільки користуватися. А це не любов - це балансування на одній нозі, на сходинці вагону поїзду, коли ось ось тобі лясне по лобі якийсь фонар, або шлагбаум, бо ти обрав для себе шлях їхати зайцем. Це не любов - це неповага до себе. Це одноденне захоплення халявою, як захоплюються зараз один за одним депутати "нової формації" - вони то на одному курорті, то на іншому.
Якщо тобі чхати на себе, - то тобі чхати на все навкруги. Людина, яка не любить перш за все себе - не розуміє справжнього сенсу любити когось ще. Вона думає, що любить, - але виходить все той же багаторічний сценарій. Совок. Мідний таз. Які накривають наші щирі спроби вирватися з кола.
У нас вийшло так, що ми маємо ворога. Маємо тих, хто кладе життя задля перемоги. І маємо якісь інфантильні сподівання, що "нє богі горшкі обжигают". Ми звеличуємо недостойних, фанатіємо від не справжніх, нагороджуємо тимчасових. Жах".
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
28 вересня за новим церковним календарем (11 жовтня за старим) - день пам'яті преподобного Харитона Сповідника, єпископа Іконійського, і Собор преподобних отців Києво-Печерських, що в Ближніх печерах спочивають. За старим календарним стилем - день пам'...
Україна продемонструвала ефективність своїх далекобійних ударів по Росії, тож цього разу зимові перебої зі світлом будуть не тільки в Києві, але й у Москві. Таку думку в інтерв'ю 24 Каналу висловив колишній снайпер морської піхоти США та доброволець Ін...
