Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
"Відставний помічник Путіна Владіслав Сурков в опублікованому сьогодні інтерв’ю Алєксєю Чєснакову: «Украины нет. Есть украинство. То есть, специфическое расстройство умов. ...Сумбур вместо государства. Борщ, Бандера, бандура есть. А нации нет. Брошюра «Самостийна Украйна» есть, а Украины нет. Вопрос только в том, Украины уже нет, или пока еще нет?». Якщо об’єктивно, то Сурков правий: України поки не існує як держави. Українці є – а України немає", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Це неприємна для нас правда – але від того меншою правдою вона не стає. Майже 30-х років поки не вистачило для формування повноцінної держави і громадян. Зрештою, якби Україна встигла стати державою, Росія не ризикнула би напасти. Бо на територію, населену неоднорідною випадковою (хто на «момент Х» опинився на території – той і став числитись «українцем і українським громадянином») спільнотою, напасти не проблема. А от напад на повноцінну державу – геть інша річ і з точки зору ресурсів, і з точки зору процесу, і з точки зору наслідків.
Тому маємо визнати: на цей момент Україна – це населена територія, вже частково окупована, частково анексована. Визнання наявності проблеми – перший крок до її вирішення, а не причина обурюватись.
Щодо оцінки причин звільнення Суркова – нібито Кремль поміняв курс з остаточного відчуження Донбасу на максимально деструктивну реінтеграцію назад в Україну, а Сурков був проти, - я би не назвав це причиною. Сурков не настільки значуща величина. І точно не він визначав політику Кремля. Тому його особисте ставлення ні на що не впливає. Отже, і звільнення пов’язане з геть іншими причинами, а не з його нібито «неспроможністю погодитись з новим курсом щодо Донбасу».
От призначали Владіслава Суркова (він же – Асланбек Дудаєв, неодноразово писали і заперечували, що саме так його звали до 5-х років) на «український проєкт», поза сумнівом, зважаючи в тому числі на його спокійне ставлення до України як до ворога. В нього як чеченця цілковито відсутній сентимент, нав’язаний міфом про «русскіх тожеславян» і «мишебратьєв». Для Суркова Україна – просто бунтівна територія в сфері прямих геополітичних інтересів Росії. Тому жодні емоції та стереотипи не заважали вживати максимально ефективних заходів. І це ще один аргумент проти «емоційних» причин звільнення Суркова.
Хоча це, звісно, не скасовує самого факту зміни курсу Кремля: Донбас дійсно тепер впихують в Україну «отруйною таблеткою». І Кремль при цьому мало цікавить думка і «ЛДНР», і України. Україна мусить прийняти окупований Донбас разом з окупантами і колаборантами – і розвалитись".
3 травня за новим церковним календарем згадують мучеників Тимофія і Мавру, а також відзначають день пам'яті ікони Божої Матері Успіння Києво-Печерська. Цього ж року на 3 травня випала Велика п'ятниця Страсного тижня. Про традиції та прикмети 3 травня, ...
