"У наступному році хочеться не приносити жертви, не бідкатися, а рвати на шматки те зло, яке зруйнувало наші життя", - блогер із Харкова

"Я з дитинства перед кожним роком мріяла, планувала, бо ж ось закриваються одні двері, і відчиняються нові. З роками плани ставали все дорослішими, все вагомішими, але аж до початку цієї війни серед них не було стільки всеосяжного бажання справедливості. Я не знала, що вмію так кимось гидувати. Так бажати комусь бумерангу. Так мріяти про звичайні мирні дні та ночі у рідному домі, над яким більше ніколи не пролетить ракета. Я не знала, що зможу аж так спокійно і разом з тим на якомусь істотному рівні ненавидіти. Наче з цим народжуєшся - настільки зараз все органічно. Настільки мрії і бажання цього року очевидні, причому в багатьох з нас вони сьогодні однакові.

В наступному році хочеться не приносити жертви, не бідкатися - а рвати на шматки те зло, яке зруйнувало наші життя. І щоби сили на це ніколи не закінчувалися. І щоби всесвіт допомагав, на кожному кроці. І щоби відбій був таким, щоби дійсно, вже "ніколи знову".

Я про це не писала, але попри пекло, що ми пережили, я в цьому пеклі дещо зрозуміла. Що зможу далі, незважаючи ні на що. Зненацька мозок починає генерувати ідеї та рішення, які приймаєш і просто робиш, бо часу немає. Так ми всі бігли з Харкова, Маріуполя, Київщини, Чернігова, інших міст і містечок - бо часу на довгі роздуми не було. Ми знаходили в собі сили шукати шляхи, їжу, житло, інформацію, роботу - попри вибухи, смерті, ризики. Ми шукали можливості допомогти армії, ми об'єднувались, ми віддавали, ми організовували, ми ставали одним цілим з пораненою вибухами землею, зі зруйнованими будинками, з загиблими жертвами.

Не знаю, хто як - а я, чорт забирай, зможу далі. І в новий рік увійду через двері переможцем, а не переможеним.

Принаймні далі по-старому не можна. Треба робити висновки і змінюватись, щоб змінювати щось навколо себе.

P. s. І звичайно ніякого Кварталу-95 в новорічну ніч. Бо ржати не виходить. Не на часі. Я ж не моральна потвора. Скоріше візьму келих вина та в тиші та напів темряві побажаю моїй країні перемоги".